МИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ КРІЗЬ ПРИЗМУ СТИМУЛІВ ТА ОБМЕЖЕНЬ

Анотація

Досліджено місце митної політики у фінансовій політиці держави. Установлено, що митна політика держави взаємопов’язана з податковою і бюджетною політиками держави, оскільки за рахунок митних платежів (які є податковими платежами) забезпечується виконання дохідної частини бюджету країни. За рахунок надходжень до бюджету забезпечується перерозподіл коштів на різні напрями соціально-економічного розвитку держави. Доведено, що податкова та митна політики мають різні цілі. Податкова політика спрямована на поповнення бюджету держави, а митна політика — не тільки сприяє поповненню бюджету, а й регулює процеси експорту та імпорту, захищає національних товаровиробників. Установлено існування правової колізії щодо органів контролю, які є відповідальними за бюджетну, податкову і митну політики. Норми законодавства не передбачають чіткого розподілу повноважень між Міністерством фінансів України та органами Державної фіскальної служби України. Удосконалено перелік наявних принципів митної справи за рахунок додавання принципів обов’язковості сплати митних платежів; преференційності; обмеження або заборони ввезення товарів на митну територію України; фіскальної достатності; стабільності; імплементації. Проаналізовано місце України в рейтингу ефективності логістики. Установлено, що за індексом ефективності логістики за останні два роки Україна втратила 19 позицій. На основі аналізу індексу ефективності логістики встановлено, що найнижчі показники України пов’язані з митним оформленням вантажу (130-те місце в рейтингу), простота і ціни організації поставок (95 місце в рейтингу); компетентність і якість надання послуг (95-те місце в рейтингу). На підставі аналізу норм Митного кодексу України узагальнено інструменти стимулювання та обмеження при застосуванні митних пільг. Стимулювання проявляється в пільгових умовах оподаткування (звільнення від оподаткування; знижені ставки мита, тарифні квоти). Обмежувальний характер мають пільги з визначеним терміном дії; перелік товарів, які можна ввозити на територію України в певній кількості без сплати мита; доцільність підтвердження цільового використання товарів, які були ввезенні на пільгових умовах.