СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ: ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Анотація

Питання про зміну відносин владної субординації вже давно привертають увагу вчених та практиків. При цьому саме останні були рушійною силою, яка стимулювала відповідні зміни. Там, де є влада, там є державні ресурси; а саме державні органи займаються питаннями щодо розробки, затвердження та виконання бюджетів, кошторисів тощо. Таким чином, коли виникали питання про необхідність змін у владі, одночасно виникала потреба у зміні підходів до формування та використання публічних (зокрема, бюджетних) ресурсів.

У статті розглядаються проблеми децентралізації влади в Україні та окремих зарубіжних країнах. Аналізуються позитивні та негативні моменти економічного та соціального розвитку регіонів після консолідації територіальних громад. Проаналізовано державні соціальні стандарти, які розглядаються в програмах економічного та соціального розвитку.

Мета статті – вивчити, як відбуваються процеси децентралізації влади, фінансів тощо в умовах фінансової, економічної та політичної кризи, що мають місце в Україні та країнах Європи.

Децентралізація влади для України була покликом часів у 90-х роках XX ст. А в XXI ст. децентралізація влади приховує прагнення потужних суб'єктів отримати більше влади, отримати більш простий доступ до державних коштів. Декларація інтересів територіальних громад, а також прагнення до вирішення проблем, спільність із сусідніми громадами як мета децентралізації є лише захистом того, що українці не хочуть чути, чого не можна оголосити, оскільки це суперечуватиме євроінтеграційному курсу України та боротьбі з корупцією, оголошеній в державі.

Основна думка полягає в тому, що не варто ідеалізувати європейський чи світовий досвід, приймати поради та рекомендації закордонних експертів за їх номінальною вартістю, оскільки ЄС взагалі та його країни-члени зокрема (як і інші країни у всьому світі) перебувають у постійному стані розвитку. Досвід – це експеримент, який може мати як позитивні, так і негативні прояви. Наша держава не повинна бути "піддослідною мишею". Хоча все, що зараз відбувається, є свідчення того факту, що Україна, на жаль, певною мірою є таким піддослідним.

Можна помітити, що те, що зараз в Україні подається як «децентралізація», відбулося в європейських державах майже 70 років тому. У зв'язку з цим актуальність національної децентралізації як такої, що ґрунтується на європейському досвіді, можна вважати досить спірною, оскільки ці процеси мають різне історичне коріння.

Враховуючи зазначені вище факти, в Україні є всі передумови для успішної децентралізації. У той же час реальна ситуація та затримка відповідних процесів у часі свідчить про те, що засади децентралізації, закріплені на законодавчому рівні, мають більше значення у нашій державі, ніж їх практичне впровадження.

Передумовами успішної децентралізації є підвищення ефективності управління місцевим самоврядуванням (ці органи влади повинні бути спроможними та зацікавленими приймати рішення, які фактично можуть бути виконані); підготовка та залучення висококваліфікованого персоналу; співпраця між органами державної влади на всіх рівнях на рівних умовах; забезпечення контролю над прийняттям та виконанням рішень органів місцевого самоврядування.