ФОРМАЛІЗАЦІЯ САМОВИБОРУ РЕЖИМУ ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВРЯДУВАННЯ
Article Sidebar
Надіслано: 05-06-2020
Опубліковано: 12-01-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Наразі глобальне економічне управління перебуває на першому плані економічних наукових досліджень. Швидка економічна глобалізація та її недоліки і непередбачені можливі вигоди, поряд із посиленням конкуренції на ринках сировини та готової продукції, поглиблення глобальних проблем, є справжнім викликом для осіб, які ухвалюють рішення, у всьому світі. Діяльність наднаціональних організацій доповнюється та іноді замінюється діями інших глобальних суб’єктів, роль яких постійно зростає i посилюється. Таким чином, попередні форми глобального економічного врядування не достатньо добре відповідають сучасній системі управління.
Різні зарубіжні та українські вчені намагалися оцінити, проаналізувати та пояснити явища глобального економічного врядування і його режими, серед яких: Д. Лук’яненко, Д. В. Дрезнер, М. Філіпович, С. Банчич, М. Калер і Д. А. Лейк та ін. Попри наявну літературу, не існує досліджень, спрямованих на розроблення моделі, яка б дозволила формалізувати самовибір режиму глобального економічного врядування (ГЕВ).
Мета статті — розробити формалізовану модель самовибору режиму глобального економічного врядування і простежити, які фактори впливають на «перемикання» між режимами. Проведено відповідний аналіз чотирьох найпоширеніших режимів ГЕВ (наднаціональний, ієрархічний, мережевий і гібридний) та виведено специфічну пробіт-функцію, яка пояснює залежність режиму ГЕВ від конкретного набору фіктивних змінних.
Таким чином, стаття є першою спробою формалізувати самовибір режиму глобального економічного врядування. Використовуючи методи економічного аналізу, запропоновано специфічну функціональну форму залежності чотирьох конкретних режимів ГЕВ (наднаціональний, гібридний, мережевий, ієрархічний) від набору залежних змінних, серед яких: лідерство у певній сфері, відхід від загальноприйнятої політики, відсутність ефективних національних інституцій тощо. Дослідження можливо продовжити й далі, розробивши набір показників, які могли б бути використані як наближення до запропонованих залежних змінних. У результаті це становитиме готову методологію самовибору режимів ГЕВ, яка може бути використана як для наукових, так і для практичних потреб, наприклад, у прогнозуванні змін режимів ГЕВ.
Article Details
Посилання
Boughton, J. M., Colin, I., & Bradford, Jr. (2007). Global Governance: New Players, New Rules. Why the 20th-century model needs a makeover. Finance and development, 44, 4. Retrived from https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2007/12/boughton.htm.
Lukianenko, D. H., & Kalchenko, T. V. (2008). Stratehii hlobalnoho upravlinnia [Strategies for Global Governance]. Mizhnarodna ekonomichna polityka —International Economic Policy, 8—9,5—43 [in Ukrainian].
UN. (2000). Globalization and economic governance. Report of the UN Secretariat. Retrieved from http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un/unpan000554.pdf.
Williamson, O. E. (1996). The mechanisms of governance. Oxford: Oxford University Press.
Drezner, D. W. (2012). The irony of global economic governance. The system worked. Working paper. Council of foreign relations. Retrieved from https://www.cfr.org/sites/default/files/pdf/2012/09/IIGG WorkingPaper9 Drezner.pdf.
Filipovic, M., & Buncic, S. (2015). Global Economic Governance: A New Regime through Soft Law? Uluslararasi /lisfIdler / International Relations, 11, 44, 101—120.
Larionova, M., Kirton, J., & Savona, P. (2012). Making global economic governance effective: hard and soft law institutions in a crowded world. International Organizations Research Journal, 7(4), 7—17.
Kahler, M., & Lake, D. A. (2009). Economic integration and global governance: why so little supranationalism? The politics of global regulation. W. Mattli and N. Woods (Eds.). Princeton: Princeton University Press.
Frieden, J. (2012). Global economic governance after the crisis. Perspektiven der Wirtschaftspolitik, 13 (Supplement), 1—12.
Whalley, J. (1998). Why do countries seek regional trade agreements? In The regionalization of the world economy. Chicago: University of Chicago Press.
Babones, S. (2016). The regional structure of the global economy: Economic hierarchies and growth strategies. IROWS. Retrieved from https://irows.ucr.edu/papers/irows113/irows113.htm.
Tshuma, L. (2000). Hierarchies and government versus networks and governance: Competing regulatory paradigms in global economic regulation. Social & Legal Studies, 9 (1), 115—142.
Picciotto, S. (2006). Regulatory Networks and Global Governance. WG Hart Legal Workshop. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/730c/79e0d6fc340809344315d74da2607cca0ec4.pdf.
Powell, W. (2003). Neither market nor hierarch. The sociology of organizations: classic, contemporary, and critical readings, 315,10-117.