ГЕНДЕРНЕ ЛІДЕРСТВО ЯК АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ В МЕДІАКОМПАНІЯХ

Анотація

Розглядається теорія гендерної перформативності Дж. Батлера стосовно гендерного лідерства. Інтерпретація цього явища, запропонована Гаєм Дебордом, показує результати і стереотипи, спрямовані на підрив жіночого потенціалу лідерства в управлінні. Особливо показовим явище гендерної нерівності є у сферах бізнесу, управлінської діяльності, силових структурах. Попри те, що багато працівників медіа — жінки, більшість із них виступають проти ідей рівності, співпраці та інтеграції. Про ці та інші проблеми виказують різні погляди як окремих науковців і фахівців у цій сфері, так і видатних політиків. Вони наголошують на тому, що повинні бути змінені підходи доступу жінок на ключові посади в компаніях, управлінській ієрархії, уряду країни. Тим не менш, багато питань залишаються без відповіді, як-от «хто є» справжній «демократичний лідер?»; «які характеристики відрізняють жінку-лідера?»; «чому ні неоліберальний капіталістичний, ні ліберальний соціальний ідеал не є адекватним, але ніде не функціонує?». За незалежності України вказані питання досі не вирішені.

Водночас порівняння питомої ваги жінок у загальній частці роботодавців у різних країнах світу свідчить про підвищення їхньої частки (наприклад, в Україні ця вага становить 31—40 %). Ми провели дослідження ефективності використання жіночої праці в різних країнах світу. За основу використано показники частки працівників жіночої статі у загальній структурі працівників і дохід, що генерується однією жінкою в середньому. В умовах, наприклад, української економіки ці показники за 2008—2018 роки суттєво знизилися на фоні світової тенденції росту цих показників. Порівняно з Сінгапуром розрив між показником доходу зріс на 33,4 % за 2008—2018 роки. З усіх наведених країн найгірші результати зі зростання доходу тільки в Україні. У той же час ринок праці України має такі характеристики: зайнятість жінок на керівних посадах 2017 року становить 41,1 %; зайнятість жінок середнього і вищого керівництва 2016-го становить 42,4 %; частка жінок у загальній кількості роботодавців 1991 р. становить 33,1 %, а 2018-го — 36,92 %. Таким чином, гендерне лідерство в медіасфері в Україні показує дискримінацію щодо жінок і свідчить про неможливість плідної та ефективної роботи на посаді менеджера. Однак поступово ці питання в руслі запропонованого вирішення проблематики матимуть всеосяжний характер і змінять взаємовідносини усередині таких компаній на краще.