ЛІБЕРАЛЬНІ ІДЕЇ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НА ШЛЯХУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Анотація

Головна мета нашого дослідження — обґрунтування соціально-економічного розвитку України на основі партнерських відносин між суб’єктами ринку, де держава виступає основним регулятором соціально-економічних процесів. Наголошується, що сучасні ліберальні ідеї, які панують в Україні стосовно подальшого розвитку економіки держави, не відповідають наявним передумовам розвитку ринкових відносин, а також на тому, що державна ідеологія повинна консолідувати суспільство навколо інтегрованих ідей розвитку в соціальному, економічному та технологічному напрямах. Висловлюється думка про те, що для модернізації економіки України необхідно впровадити державне регулювання економіки, яке повинно сформувати навички ведення бізнесу на умовах партнерства, яке, у свою чергу, через оплату праці працівників має підвищити загальний рівень добробуту населення країни. Обґрунтовується, що ліберальні ідеї в економіці повинні бути обмежені до часу формування соціальних і культурних передумов розвитку вільної торгівлі та руху капіталу. Зроблено висновок, що державне регулювання економіки є оптимальним шляхом соціально-економічного розвитку України. За відсутності належної ресурсної бази для соціально-економічного розвитку України економічна політика держави повинна посилити державне регулювання економічних відносин. Економіка країни повинна бути націлена на піднесення добробуту населення та формування культури ведення бізнесу, а не збагачення власників засобів виробництва за будь-яку ціну. Соціалізація економіки повинна відбуватися не шляхом збільшення соціальних виплат, а підвищення заробітної плати за рахунок розподілу прибутку підприємств. Зростання можливостей людей у доступі до соціальних благ є запорукою формування нової якості інтелектуального капіталу в державі. Для розвитку економіки країни перш за все потрібно сформувати соціальні та культурні передумови. Ліберальні ідеї вільного руху капіталу, зокрема у бік відпливу з України можуть бути запроваджені тільки після стабілізації економіки країни та її прогресивного зростання. Державне регулювання в економіці — це не тільки контроль руху фінансових потоків, а й контроль руху робочої сили та попередження і припинення втрати інтелектуального потенціалу України. Держава як економічний суб’єкт має бути знеособлена, і будь-які дії посадових осіб повинні бути діями держави, а не конкретного можновладця чи політичної сили. Будуючи економіку країни із суворим державним регулюванням, економічні суб’єкти повинні набути навичок виконання договірних умов, і державні суб’єкти не є винятком. Тільки після того, як ми навчимося домовлятися і виконувати договірні зобов’язання, можна буде говорити про пом’якшення державного втручання в економіку. Державне регулювання економікою сьогодні в Україні виступає єдиним способом припинення хаотичного розвитку.