СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО СПРИЯННЯ РОЗВИТКОВІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ: УПРАВЛІНСЬКІ ТА ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ

Анотація

Обґрунтовано стратегічні напрями державного сприяння розвиткові підприємств в Україні, а саме управлінських та фінансових аспектів. Доведено, що сфера підприємництва, як і будь-яка інша суспільна діяльність, піддається впливу регуляторної політики держави. Зазначено, що одиниці господарювання здійснюють саморегулювання своєї діяльності, яке коригується об’єктивними законами ринкового механізму, в межах якого функціонують усі суб’єкти в суспільстві. Стверджено, що сприяння держави полягає у регулюванні та підтримці розвитку підприємств через діяльність органів публічної влади центрального, регіонального і місцевого рівнів.

Зазначено, що в розвинутих країнах держава відіграє значну роль у процесі управління малими і середніми підприємствами, яких на сьогодні в ЄС більше ніж 80 % від загальної кількості суб’єктів господарювання. Виокремлено, що головною метою державної політики європейських країн є збалансування інтересів держави і бізнесу, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності, збільшення конкурентоспроможності бізнесу. Зокрема, ця політика здійснюється через діяльність держав і через спеціальні програми, які реалізуються під егідою Євросоюзу. Фінансування заходів із підтримки бізнесу здійснюється із структурних фондів Євросоюзу, таких як Фонд регіонального розвитку, Соціальний фонд.

Наведено дані впливового міжнародного дослідження «The Global Competitiveness Report» Всесвітнього економічного форуму 2019 року, відповідно до яких найвище місце в рейтингу займає показник «Вартість відкриття бізнесу» — Україна перебуває на 14-му місці серед 141-ї країни. Зазначено, що інші показники, які визначають управлінську роль держави, такі як адміністративні витрати і нормативна база, перебувають у другій половині рейтингу.

З’ясовано, що на перешкоді активному розвиткові підприємництва в Україні стоять проблеми, зокрема: брак належного фінансування; інформаційний вакуум; менша диверсифікація підприємницького середовища; відсутність у багатьох випадках «подушки безпеки» для розвитку бізнесу; самостійне кредитування підприємцями власних клієнтів, унаслідок чого відбуваються касові розриви; високий рівень корупції; брак відповідної освіти, що є основною причиною банкрутства багатьох новачків у перші роки діяльності; проблема масштабування бізнесу в досвідчених підприємців; криза бізнес-моделі та труднощі із завоюваннями нових ринків; криза кадрів в Україні й особливо в регіонах.

Зауважено, що ефективність інвестицій підприємств суттєво підвищується внаслідок реалізації інноваційних проєктів. Зазначено, що інноваційний вектор державного сприяння розвиткові підприємств повинен передбачати реалізацію як загальної стратегії держави, що враховуватиме впровадження інновацій у господарську діяльність суб’єктів, так і інноваційних стратегій конкретних підприємств, розроблення ними проєктів щодо створення інноваційних продуктів. Інновації здатні підвищити конкурентоспроможність суб’єктів господарювання на ринку за рахунок удосконалення менеджменту на підприємствах, якісних маркетингових, кадрових та інноваційних політик.