ТРАКТУВАННЯ ФІНАНСОВИХ АСПЕКТІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ

Main Article Content

L. Vasyurenko
I. Kuksa
I. Shtuler
N. Gerasymchuk
I. Podik

Анотація

Побудова механізму комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, створених за рахунок бюджетних коштів або коштів фізичних та юридичних осіб, забезпечення його функціонування i залучення об’єктів інтелектуальної власності до господарського обороту може забезпечити істотне зростання додаткових надходжень до бюджетів та сприяти розширенню інноваційних процесів у країні. Інтелектуальна власність несе поняття виключного права на результати творчої праці, відповідно праця, як доцільна діяльність людини, повинна закінчуватися винагородою, фінансовою в тому числі. Запропоновано специфіку фінансових аспектів інтелектуальної власності виокремлювати з ряду диференційних характеристик предмета дослідження у два напрями, залежно від розуміння руху продукту: аспект фінансового забезпечення, який очолює специфіку форм, підходи, джерела фінансування наукових досліджень (як однієї з умов створення інтелектуальної власності) та аспект фінансової комерціалізації інтелектуальної власності як результативного індикатора розуміння сенсу створення інноваційного продукт. Аналітично досліджено динаміку валових внутрішніх витрат на наукові дослідження як частку валового внутрішнього продукту у країнах, які є членами Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), та окремо у 28 країнах Європейського Союзу. Розроблено типологію наявних форм комерціалізації інтелектуальної власності як коло можливостей реалізації інноваційного продукту з метою отримання економічної вигоди. Змодельовано процес реалізації комерціалізації інтелектуальної власності шляхом узагальненої візуалізації її руху до інноваційного продукту, що припускає чотири послідовні кроки (шлях до ринку), обираючи одну з форм типології комерціалізації, яка надає максимально можливу варіативність для вибору оптимальної стратегії.

Article Details

Посилання

Kinsella, S. (2011, January 18). Intellectual Freedom and Learning Versus Patent and Copyright. Economic Notes, 113.

Shushakova, I. (2015). Peculiarities of commercialization of intellectual property for domestic enterprises. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2 (19), 133—141. doi:http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v2i19.56922.

Plikus, I. (2018). Crisis management based on the effective use of intellectual property and intellectual capital. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 1 (24), 170—177. doi:http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v1i24.128334.

Romary, J. (1995, August). Patents for Sale: Evaluating of Patent Licenses. European Intellectual Property Review.

Schrire, J. (2011). Intellectual Property Licenses and EU Law. The Computer & Internet Lawyer, Vol. 28, 7, 24—34.

Organisation for Economic Co-operation and Development. (n. d.). OECD.Stat. Retrieved from https://stats.oecd.org.

Warda, P. (2001). International Tax Competitiveness of Canadian R&D Tax Incentives. The Conference Board of Canada. Ottawa.

Vasurenko, L., & Kuksa, I. (2018). Financial provisions for individualization of loan payment level. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3 (26), 469—476. doi:http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v3i26.144258.

Oxley, J. (1997). Appropriability Hazards and Governance in Strategic Alliances: A Transaction Cost Approach. Journal of Law, Economics, and Organization, Vol. 13, 2, 387—409.

Arora, А., & Gambardella, А. (2010). The Market for Technology. Handbook of the Economics of Innovation, Vol. 1, 641—678.