ВПЛИВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ: КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ
Article Sidebar
Надіслано: 06-09-2020
Опубліковано: 05-10-2020
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Рушійною силою розвитку країн є накопичення і використання інтелектуальних ресурсів. Водночас значний науковий інтерес викликає питання про те, які інтелектуальні фактории є ключовими для забезпечення розвитку різних країн. Метою аналізу є виявлення взаємозв’язку між ресурсними та результативними показниками інтелектуалізації та динамікою ВВП країни. До показників ресурсів належать: людина, фінансові, інтелектуальнi. Ще один набір показників стосується вже отриманих результатів інтелектуальної діяльності, які поділяють на освітні і наукові, інфраструктура, технологічні.
Для виявлення та узагальнення наявних залежностей було проведено кластерний аналіз країн, що характеризуються визначальними тенденціями розвитку. Загалом, для дослідження було обрано 44 країни, які є досить неоднорідними за своїм соціально-економічним розвитком та геополітичним положенням. Економетричний аналіз виділив три групи країн, що характеризуються високим (кластер 1), середнім (кластер 2) і низьким (кластер 3) ВВП на душу населення протягом 2005—2015 років. Четвертий кластер включає азійські країни, що швидко розвиваються, — Китай, Гонконг, Сінгапур, Індія і Республіка Корея.
Економічне моделювання впливу ресурсних і результативних факторів на рівень економічного розвитку здійснено окремо для кожного кластера. У результаті моделювання були виявлені такі закономірності для кожного кластера. У країнах першого кластера найбільш значний вплив на зростання ВВП здійснюють видатки уряду на освіту і збільшення науково-дослідного персоналу. Для країн другого кластера — зростання видатків на освіту на 1 % призводить до збільшення ВВП на 1 %. Країни третього кластера відчувають значний позитивний вплив зростання витрат на освіту загалом і на вищу освіту зокрема. Країни четвертого кластера відчувають значний позитивний вплив від збільшення науково-дослідного персоналу та зростання державних видатків на вищу освіту. Характеристика інтелектуальних моделей країн різних кластерів дає змогу скласти реалістичні прогностичні сценарії їхнього розвитку, ураховуючи як зміни окремих компонентів моделі, так і ефективність різних економічних заходів та інструментів.
Формул: 19; рис.: 2; табл.: 11; бібл.: 9.
Article Details
Посилання
Baltagi, B. H. (2005). Econometric Analysis of Panel Data. Hoboken, New Jersey: John Wiley and Sons.
Dougherty, C. (2011). Introduction to Econometrics. Oxford: Oxford University Press.
Everitt, B., Landau, S., Leese, M., & Stahl, D. (2011). Cluster Analysis. Chichester: Wiley.
Greene, W. H. (2011). Econometric Analysis. New York: Prentice Hall.
Hsiao, C. (2003). Analysis of Panel Data. Cambridge: Cambridge University Press.
Kaleniuk, I., & Kuklin, V. (2012). Rozvytok vyshchoi osvity ta ekonomika znan [Development of higher education and knowledge economy]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
Organisation for economic co-operation and development. OECD. Retrieved from http://www.oecd.org.
Pappe, Ya. Sh. (2000). Oligarhi: Ekonomicheskaya hronika 1992—2000 gg. [The Oligarchs: The Economic Chronicle of 1992—2000]. Moscow : Glavnoe upravlenie Vysshej shkoly ekonomiki [in Russian].
World bank open data. (n. d.). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator.