ФОРМУВАННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ СТЕЙКХОЛДЕРНИХ ВІДНОСИН НА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ
Article Sidebar
Надіслано: 07-02-2021
Опубліковано: 30-04-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Визначено актуальність формування партнерських стейкхолдерних відносин на будівельних підприємствах (БП) в умовах уповільнення зростання або зниження основних показників функціонування держави, негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, нестабільної соціально-економічної та політичної ситуації в державі. Доведено, що в будівельній сфері спостерігаються процеси уповільнення індексу будівельної продукції при зростанні загальної площі житлових і нежитлових будівель. На основі дослідження теоретико-методичних положень сформовано підходи до визначення стейкхолдерів: функціональний; структурний; процесний; підхід, який базується на визначенні загроз, що впливають на стейкхолдерів; стратегічний; соціальний; ретроспективний; комплексний; ресурсний.
Обґрунтовані підходи дозволили запропонувати визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, які характеризуються як фізичні й (або) юридичні особи або групи осіб, що взаємодіють у будівельній сфері на основі стратегічних контурів і соціальних напрямів та визначаються функціональними, результуючими, структурними, процесними, стратегічними, комплексними ознаками, взаємовідносини яких мають певний рівень ризику і загроз, що дозволяє сформувати підрядні відносини в капітальному будівництві, здійснити архітектурний контроль, відповідні розрахунки, що забезпечено проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами.
Визначено види стейкхолдерів будівельних підприємств на основі характеристик внутрішніх і зовнішніх зацікавлених осіб, що взаємодіють із підприємствами будівельної сфери, що дозволило сформувати економічне й організаційне забезпечення формування та реалізації стейкхолдерних відносин і побудувати кількісну основу ухвалення обґрунтованих управлінських рішень для зміцнення їхнього фінансового стану.
Сформовано кількісне підґрунтя для створення і розвитку партнерських стейкхолдерних відносин.
Ключові слова: стейкхолдери, партнери, будівельні підприємства, управлінське рішення.
Формул: 0; рис.: 5; табл.: 3; бібл.: 22.
Article Details
Посилання
Freeman, E. (1984). Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston: Pitman.
D’Anselmi, P. (2011). Values and Stakeholders in an Era of Social Responsibility. New York: Free Press.
Ammari, A. O. (2012). Klasyfikatsiia steikkholderiv na osnovi vzaiemnykh ochikuvan [Classification of stakeholders based on mutual expectations]. Aktualni problemy ekonomiky — Actual problems of economics, 8, 150—155 [in Ukrainian].
Hatsenko, L. V. (2016). Teoriia zatsikavlenykh storin (steikkholderiv): istoriia rozvytku ta problemni pytannia dlia podalshykh doslidzhen [Theory of stakeholders (stakeholders): the history of development and problematic issues for further research]. Vodnyi transport — Water transport, 1, 156—160. Retrieved from https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad= [in Ukrainian].
Akoff, R. (1982). Iskusstvo resheniya problem [The art of problem solving]. (E. G. Kovalenko, Trans.). Moscow: Mir [in Russian] ; Akoff, R. (1972). Planirovanie v bol’shih ekonomicheskih sistemah (G. B. Rubal’skij, Trans). I. A. Ushakova (Ed.). Moscow: Sovetskoe radio [in Russian].
Akoff, R., & Emeri, F. (1974). O celeustremlyonnyh sistemah [On purposeful systems]. (I. A. Ushakov, Trans.). Moscow: Sovetskoe radio [in Russian].
Cleland, D. (2004). Upravlenie zainteresovannymi licami proekta [Project stakeholder management]. Dzh. K. Pinto (Ed.).
(V. N. Funtov, Trans.). Moscow [in Russian].
Grabar’ V. V., & Salmakov, M. M. (2014). Analiz zainteresovannyh storon proekta — metodologiya, metodika, instrument [Analysis of project stakeholders — methodology, technique, tools]. ARS ADMINISTRANDI: Iskusstvo upravleniya — ARS ADMINISTRANDI: The Art of Management, 2, 36—44. URL : http://cyberleninka.ru/article/n/analiz-zainteresovannyh- storon-proekta-metodologiya-metodika-instrumenty [in Russian].
Furta, S. D., & Solomatina, T. B. (2010). Karta zainteresovannyh storon — instrument analiza okruzheniya biznesa [Map of stakeholders — a tool for analyzing the business environment]. Iniciativy XXI veka — 21st century initiatives, 1, 22—27 [in Russian].
Hult, G., Mena, J. A., Ferrell, O. C., & Ferrell, L. (2011). Stakeholder marketing: a definition and conceptual framework. AMS Review, 1, 44—65.
Donaldson, T., & Preston, L. (1997). The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications. Academy of Management Review, 1, 65—66.
Preston, L. (2004). Boards and Company Performance — Research Challenges the Conventional Wisdom. Corporate Governance: an International Review, Vol. 11, 3, 151.
Savchenko, I. H. (2007). Instytutsiina vidpovidalnist orhaniv derzhavnoi vlady v umovakh rozbudovy sotsialnoï derzhavy v Ukraini [Institutional responsibility of public authorities in terms of building a social state in Ukraine]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv: KharRIDU NADU [in Ukrainian].
Saprykina, M. (2008). Razvitie KSO v Ukraine. Mneniya osnovnyh grupp steikkholderov [Development of CSR in Ukraine. Views of major stakeholder groups]. Korporativnaya social’naya otvectvennost’ biznesa. Ekspertnaya ocenka i praktika v Ukraine — Corporate social responsibility of business. Expert judgment and practice in Ukraine. Kyiv: TEF OLBI [in Russian].
Sardak, S., Bilskaya, O., & Simakhova, A. (2017). Potential of economy socialization in the context of globalization. Economic Annals-XXI, 164 (3—4), 4—8.
Sardak, S. (2012). Upravlinsko-rehuliatorni aspekty rozvytku liudskykh resursiv v umovakh hlobalizatsiï [Management and regulatory aspects of human resources development in the context of globalization]. Dnipropetrovsk: Vyd-vo DNU [in Ukrainian].
Myshkovska, O. P. (2013). Poinformovanist pidpryiemtsiv Lvivshchyny pro sotsialnu vidpovidalnist biznesu [Awareness of entrepreneurs of Lviv region about social responsibility of business]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Sotsiolohiia — Bulletin of Lviv University. Sociology, Vol. 7, 195—202 [in Ukrainian].
Vodnytska, N. V. (2008). Upravlinnia trudovoiu sferoiu promyslovoho pidpryiemstva z urakhuvanniam sotsialnoi vidpovidalnosti biznesu [Management of the labor sphere of an industrial enterprise, taking into account the social responsibility of business]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
CSR and Apparel Industry in Jordan. (n. d.). Retrieved from http://www.bsr.org.
Kraplych, R. (2005). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist ukrainskoho biznesu: dosvid Fundatsii Ostrozkykh: posibnyk dlia biznesu ta neprybutkovykh orhanizatsii [Corporate social responsibility of Ukrainian business: the experience of the Ostroh Foundation: a guide for business and non-profit organizations]. Rivne: Fundatsiia im. kniaziv-blahodiinykiv Ostrozkykh [in Ukrainian].
Mendelow, A. L. (2008). Information Systems Planning: Incentives for Effective Action. Kent: Graduate School of Management, Kent State University, USA.
Gurkov, I. B. (2011). Principy ustojchivogo razvitiya kommercheskoj firmy [Principles of sustainable development of a commercial firm]. Ekonomicheskaya nauka sovremennoj Rossii — Economic science of modern Russia, 3 (54), 91—100 [in Russian].