КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКТИВІЗАЦІЇ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Main Article Content

В. Остапенко
https://orcid.org/0000-0002-4077-5738
В. Тищенко
https://orcid.org/0000-0002-2530-185X
О. Рац
https://orcid.org/0000-0002-7771-3338
О. Омельченко
https://orcid.org/0000-0001-7682-0169

Анотація

Анотація. Розроблено та обґрунтовано необхідність визначення причинно-наслідкових зв’язків між концептами, які сприяють активізації якості вищої освіти. Брак мотивації для радикального реформування вищої освіти досі гальмують спроби використання успішного міжнародного досвіду процесу побудови повноцінної системи забезпечення якості надання освітніх послуг. Метою статті є розроблення моделі для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між поняттями фінансово-економічної підтримки, які сприяють підвищенню якості вищої освіти. Сформовано систему концептів внутрішнього стану та макрооточення фінансового забезпечення, які чинять позитивний чи негативний вплив на активізацію вищої освіти. Побудовано нечітку когнітивну карту впливу фінансово-економічного забезпечення на підвищення якості вищої освіти. Шкали і критерії для надання якісної оцінки впливу концептів фінансово-економічного забезпечення активізації вищої освіти відповідно до введених лінгвістичних множин розраховано на основі методу трапецієвидних чисел. Визначено концептам внутрішнього стану і макрооточення для активізації вищої освіти. Доведено негативний вплив на рівень державних витрат на освіту та можливості доступу до ІКТ, що стримує перспективи розвитку і реалізації потенціалу учасників процесу вищої освіти. Визначено негативний вплив на якості вищої освіти на міграцію студентів на навчання за кордон, адже доступ до вищої освіти практично необмежений через суттєве державне замовлення і порівняно низьку вартість навчання на контрактній формі, а віддача від вищої освіти порівняно низька. Відповідно до результатів моделювання для активізації вищої освіти необхідно зосередити увагу на якісному складі викладачів, надавати можливості для розвитку, підвищення компетентностей, отримання більш високого рівня кваліфікації, що передбачає навчання в аспірантурі й докторантурі та отримання вчених звань. Наразі важливим пріоритетом європейської інноваційної системи є формування Європейського дослідницького простору. Саме тому виникає необхідність пошуку дієвих механізмів впливу на якість науково-інноваційної діяльності, що представлена кількістю публікацій / патентів / САТ, інвестиційних та інноваційних проєктів, грантів. Підтримка цих концептів надасть можливість розкрити науково-інноваційний потенціал, мати високий соціальний статус у суспільстві та дозволить підвищити якість наданих освітніх послуг.


Ключові слова: вища освіта, когнітивне моделювання, фінансово-економічне забезпечення, консонанс і динсонанс, вплив на систему, концепти внутрішнього стану, концепти макрооточення.


Формул: 9; рис.: 1; табл.: 5; бібл.: 11.

Article Details

Посилання

Axelrod, R. (1976). The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites. New Jersey: Princeton University Press.

Kosko, B. (1986). Fuzzy cognitive Maps. International Journal of Man-Machine Studies, 24, 65—75.

Silov, V. B. (1995). Prinyatie strategicheskih reshenij v nechetkoj obstanovke [Adoption of strategic decisions in a fuzzy environment]. Moscow: INPRO-RES [in Russian].

Firsova, A., Makarova, L., & Tugusheva, R. (2020). Institutional Management Elaboration through Cognitive Modeling of the Balanced Sustainable Development of Regional Innovation Systems. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 6, 32. doi:10.3390/joitmc602003.

Baccan, D. D. (2017). Contributions of Computational Cognitive Modeling to the Understanding of the Financial Markets. Dissertation submitted to the University of Coimbra in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. Department of Informatics Engineering Faculty of Science and Technology University of Coimbra. Coimbra.

Diris, R., & Ooghe, E. (2018). The economics of financing higher education. Economic Policy, 33 (94), 265—314. doi:10.1093/epolic/eiy003. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publication/324069598_The_economics_of_financing_higher_education.

Mahona, D. G. M. (2020). The Contribution of Private Sector in the provision of Higher Education in Tanzania: Growth and Challenges. Paschal Augustine University of Tanzania (SAUT). Journal of Humanities and Education Development.

doi:10.22161/jhed.2.3.2.

Inamorato dos Santos, A., Gaušas, S., Mackevičiūtė, R., Jotautytė, A., & Martinaitis, Ž. (2019). Innovating Professional Development in Higher Education. Case Studies. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi:10.2760/712385, JRC115595. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/innovating-professional-development-higher-education-case-studies.

Saaty, T. L. (1978). Exploring the interface between hierarchies, multiple objectives and fuzzy sets. Fuzzy Sets and Systems,

Vol. 1 (1), 57—68.

Yager, R. R. (1982). Level sets for membership evaluation of fuzzy subset. Fuzzy Sets and Possibility Theory: Recent Developments. New York: Pergamon.

Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). (2015). Brussels, Belgium. Retrieved from https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/2015/11/ESG_2015.pdf.