СИСТЕМА КОНЦЕПЦІЙ КОМУНІКАЦІЙ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ І СУСПІЛЬСТВА ЯК ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
Article Sidebar
Надіслано: 12-05-2021
Опубліковано: 30-06-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Проаналізовано процес комунікації державних інституцій і суспільства. Проведеним дослідженням установлено, що всі аспекти комунікації державних інституцій і суспільства сьогодні набувають ознаки цифрової комунікації. Це означає, що для процесу комунікації «влада — суспільство» актуальними стають його інтерактивність, мультимедійність, оперативність, екстериторіальність і т. ін. Характерним також є те, що комунікація державних інституцій і суспільства отримує певні системні властивості — емерджентність, інгерентність, цілісність. Також у результаті аналітичного дослідження встановлено наявність значної диспропорції в доступі різних груп населення до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і, як наслідок, формування різних рівнів їх засвоєння вказаними групами населення. Тому для збільшення ефективності комунікацій суб’єкти комунікаційного процесу мають використовувати систему різних каналів передавання інформації та використовувати не єдину концепцію, а систему концепцій комунікацій для гарантування національної безпеки і соціально-економічної стабільності. Доведено, що основою і запорукою утворення та запровадження системного концептуального підходу до практичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій державних інституцій і суспільства є наскрізна цифровізація України. Процес цифровізації призведе до зміни соціальної та політичної діяльності громадян, формування суспільної страти, яка є зародком інформаційного суспільства, і вимагатиме інтелектуальної комунікації. Наявність системи концепцій комунікацій зумовило використання системного підходу для створення алгоритму формування і впровадження ефективної комунікацій державних інституцій і суспільства. У результаті дослідження сформовано комплекс вимог до вказаної системи комунікацій. Ця система має бути спрямована на узгодження та гармонізацію інтересів і позицій спільнот громадян; інтеграцію соціальних спільнот, оптимізацію управлінської діяльності на основі демократичних цінностей і дотримання прав громадян. Також запропоновано напрями роботи щодо виконання завдань, які мають стояти перед державними інституціями і суспільством для гармонізації інформаційно-комунікаційного процесу і для формування основи соціальної стабільності та гарантування національної безпеки.
Ключові слова: комунікації, система концепцій, влада, інформаційне суспільство, цифрова економіка.
Формул: 0; рис.: 3; табл.: 0; бібл.: 21.
Article Details
Посилання
Kolesnichenko, S. (2016). Poniattia komunikatyvnoi vlady (kontseptualizatsiia poniattia «komunikatyvna vlada») [The concept of communicative power (conceptualization of the concept of «communicative power»)]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu — Bulletin of Dnipropetrovsk University, 5, 32—41. Retrieved from https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/838 [in Ukrainian].
Nitsenko, V., Mukoviz, V., & Sharapa, O. (2017). Accounting of transaction expenses of economic entities. Scientific Bulletin
of Polissia, 4 (12), P. 2, 71—78. https://doi.org/10.25140/2410-9576-2017-2-4(12)-71-78.
Verkhovna Rada Ukrainy. (2000, July 22). Okinavska khartiia Hlobalnoho informatsiinoho suspilstva [Okinawa Charter of the Global Information Society]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_163#Text [in Ukrainian].
Government Communications Plan 2021/2022. (2021). Retrieved from https://communication-plan.gcs.civilservice.gov.uk.
Commission of the European communities. (2016). White Paper on a European Communication Policy. Retrieved from http://europa.eu/documents/comm/white_papers/pdf/com2006_35_en.pdf.
European Economic and Social Committee. (2021). Communicating Europe in Partnership. Retrieved from http://www.esc.eu.int/stakeholders_forum/ index_en.asp.
Rozin, V. (2020). The Pandemic, the Crisis of Modernity, and the Need for a New Semantic Project of Civilization. Philosophy and Cosmology, 25, 32—42. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/25/3.
Yatsenko, O. (2021). Polysubjectivity and Contextuality of the Ethical in Contemporary Digital Culture. Future Human Image, 15, 143—153. Retrieved from http://www.fhijournal.org/15-13.
Sokiran, M. (2020). Space Critical Infrastructures as Part of Critical Infrastructures: Threats and Methods of Protection. Advanced Space Law, 5, 101—107. https://doi.org/10.29202/asl/2020/5/11.
Karetna, O. (2019). Teoretychnyi analiz interaktsii vlady i hromadianskoho suspilstva ta yikh proiavy v ukrainskomu suspilstvi [Theoretical analysis of the interaction between the power and the civil society and their manifestations in Ukrainian society]. Aktualni problemy polityky — Current policy issues, 63, 48—59. https://doi.org/10.32837/app.v63i0.6 [in Ukrainian].
Chukurna, O., Nitsenko, V., Kralia, V., Sahachko, Y., Morkunas, M., & Volkov, A. (2019). Modelling and Managing the Effect of Transferring the Dynamics of Exchange Rates on Prices of Machine-Building Enterprises in Ukraine. Polish Journal of Management Studies, 19 (1), 117—129. https://doi.org/10.17512/pjms.2019.19.1.09.
Orlova, N. S., & Mailo, V. V. (2020). Rozvytok stratehichnykh komunikatsii v orhanakh publichnoi vlady [Development of strategic communications in public authorities]. Vcheni zapysky TNU im. V. I. Vernadskoho — Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadsky, 31 (70), 63—68. https://doi.org/10.32838/2663-6468/2020.1/11 [in Ukrainian].
Yermoshkina, O. V., & Solianyk, L. G. (2018). Institutional development and propensity for innovations: trends and prospects for Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 155—162. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-2/19.
Gochua, A., & Zedelashvili, T. (2020). Cyber Threats and Asymmetric Military challenges In the Context of Nuclear Security: Ukrainian and International Cases Analysis. Ukrainian Policymaker, 7, 20—27. https://doi.org/10.29202/up/7/3.
Nikolina, I. I., Hulivata, I. O., Husak, L. P., Radzihovska, L. M., & Nikolina, I. I. (2020). Assessment of digitalization of public management and administration at the level of territorial communities. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, 150—156. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-5/150.
Homburg, V. (2008). Understanding e-government: information systems in public administration. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203885642.
Nitsenko, V., Mardani, A., Kuksa, I., & Sudarkina, L. (2018). Additional opportunities of systematization the marketing research for resource conservation practice. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 40 (3), 361—368. https://doi.org/10.15544/mts.2018.34.
Luman, N. (n. d.). Vlast’. Glava I. Vlast’ kak sredstvo kommunikacii [Power. Chapter I. Power as a means of communication]. Gumanitarnyj portal — Humanitarian portal. Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3618/3619 [in Russian].
Shaping Europe’s digital future. European Commission. Strategy. (n. d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/digital-single-market.
Ukrainskyi instytut maibutnoho. (2018). Ukraina 2030E — kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html [in Ukrainian].
Shashkova, N., Ushkarenko, Iu., Soloviov, A., Osadchyi, O., & Nitsenko, V. (2021). Behavioral Segmentation of Baby Food Consumers: Risk Areas, Possible Solutions. The Case of Ukraine. European Journal of Sustainable Development, 10 (1), 349—364. https://doi.org/10.14207/ejsd.2021.v10n1p349.