КООРДИНАЦІЯ МОНЕТАРНОЇ ТА ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИК В УМОВАХ КРИЗИ

Анотація

Анотація. Викликана поширенням світом коронавірусу COVID-19 світова криза 2020 року призвела до скорочення української економіки, спричинивши зниження добробуту суспільства. Для подолання наслідків кризи органи монетарної та фіскальної влади вдалися до потужних стимулів, які передусім були направленні на підтримку вразливих верств населення і підприємств, що найбільше постраждали від запроваджених карантинних обмежень, а також на забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Обмеженість можливостей уряду в мінімізації негативних наслідків кризи потребували досягнення найвищої ефективності від монетарної та фіскальної політик, водночас найвища ефективність грошово-кредитної та бюджетно-податкової політик може бути досягнута лише за умови належної координації між органами монетарної та фіскальної влади.

Досліджено особливість проведення і напрям здійснення монетарної та фіскальної політик до розгортання кризових процесів в Україні та визначено фактори, що стримують ефективність політик: тінізація економіки; перманентний бюджетний дефіцит; надмірні витрати на обслуговування державного боргу; домінування немонетарних чинників інфляції при ухваленні рішень щодо монетарної політики. Описано антикризові заходи монетарної та фіскальної влади та здійснено їхній аналіз. Визначено, що неактивність фондового каналу емісії призвела до значного розбалансування середовища процентних ставок в Україні та до зростання вартості державного запозичення на внутрішньому ринку, що стало результатом неналежної координації монетарної та фіскальної політик. Установлено, що домінування держави в банківській системі України негативно впливає на банківське кредитування в період кризи, а програма уряду із стимулювання кредитування стримує зниження процентних ставок за кредитами через ринкові механізми.

Для забезпечення стійкого післякризового економічного відновлення і розвитку запропоновано забезпечити поступове зниження витрат на обслуговування державного боргу; здійснити перехід на контрциклічну фіскальну політику, що дозволить здійснювати експансивну монетарну політику; реалізувати заходи, направлені на зниження концентрації держави в банківському секторі та проводити кредитування реального сектору економіки,
а не уряду через державні банки; здійснювати стимулювання кредитування через монетарні, а не фіскальні механізми.

Ключові слова: монетарна політика, фіскальна політика, координація монетарно-фіскальної політики, економічний розвиток, центральний банк, коронокриза, Україна.

Формул: 0; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 37.