ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ: ОЦІНЮВАННЯ МОДЕЛЕЙ ФІНАНСУВАННЯ І ПАРТНЕРСТВА ДОМОГОСПОДАРСТВ, ДЕРЖАВИ ТА БІЗНЕСУ
Article Sidebar
Надіслано: 20-09-2021
Опубліковано: 10-01-2022
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Проведено оцінювання структури фінансування і моделей партнерства в забезпеченні продуктивності праці людських ресурсів. Основним завданням уряду є реалізація економічної політики, яка б стимулювала зростання економіки країни, яке досягається за рахунок активної участі людських ресурсів у суспільному виробництві і може бути ідентифікована продуктивністю їхньої праці. Зростання продуктивності праці вимагає як фінансування програм розвитку людських ресурсів, так і формування моделей партнерських відносин між суб’єктами його забезпечення (урядом, бізнесом і домогосподарствами). Активізація діяльності людських ресурсів передбачає задоволення найвагоміших потреб людини, які визначені в концепції людського розвитку, найпріоритетнішими з яких є освіта і здоров’я.
Кожна країна формує власну модель партнерства суб’єктів фінансування в забезпечення економічного зростання та продуктивності праці людських ресурсів. Об’єктом дослідження є моделі партнерства в забезпеченні зростання продуктивності праці людських ресурсів в економіках країн, які мають відмінні інструменти фінансування програм людського розвитку, а саме: США, Великобританії, Німеччини, Швеції та України.
У дослідженні використано метод кореляційно-регресійного аналізу і проведено оцінювання моделей партнерства домогосподарств, держави і бізнесу у фінансуванні освіти й охорони здоров’я досліджуваних країн для забезпечення продуктивності праці людських ресурсів. Доведено, що вирішальна роль у забезпеченні зростання продуктивності праці людських ресурсів у моделі партнерства в системі охорони здоров’я належить державі в економіках Німеччини, США, Великобританії та України, а у Швеції — соціально відповідальному бізнесу. У системі освіти пріоритет у моделі партнерства у США належить бізнесу, у Німеччині — державі, а в інших країнах він не виокремлюється, а участь усіх партнерів є рівнозначною. Україна має досить низьку продуктивність праці людських ресурсів, а тому важливим завданням є реалізація заходів щодо її підвищення, а відтак трансформації наявної структури фінансування програм людського розвитку і моделі партнерства в забезпеченні її зростання.
Ключові слова: менеджмент, фінансування, освіта, охорона здоров’я, соціальна політика, економічне зростання.
Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 32.
Article Details
Посилання
Easterly, W. (2007). V poiskah rosta. Priklyucheniya i zloklyucheniya ekonomistov v tropikah [In search of growth. Adventures and misfortunes of economists in the tropics]. Moscow: Institut kompleksnyh strategicheskih issledovanij. Retrieved from https://ideas.repec.org/p/pbs/ecofin/2017-07.html [in Russian].
Badunenko, O. (2017). Labor Market Regulations and Growth. Working Papers in Economics & Finance, 2017-07. Retrieved from https://ideas.repec.org/p/pbs/ecofin/2017-07.html.
Hanushek, E. A., & Woessmann, L. (2015). The Knowledge Capital of Nations: Education and the Economics of Growth. Cambridge, MA: MIT Press. Retrieved from http://hanushek.stanford.edu/publications/knowledge-capital-nations-education-and-economics-growth.
Lisohor, L. (2010) Produktyvnist pratsi v Ukraini: problemy ta perspektyvy pidvyshchennia [Labor productivity in Ukraine: problems and prospects for improvement]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and social economy, 2, 131—138. Retrieved from https://dse.org.ua/arhcive/14/14.pdf [in Ukrainian].
Lukianenko, I. (2017). Evidence of asymmetries and nonlinearity of Unemployment and labour force participation rate in Ukraine. Prague Economic Papers, 26 (5), 578—601. https://doi.org/10.18267/j.pep.633.
Pietschmann, I., Kapsos, S., & Bourmpoula, E. (Eds.). (2016). Key Labor Market Indicators: Analysis with Household Survey Data. Retrieved from http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/wcms_519717.pdf.
Barro, R. J., & Lee, J. W. (2013). A new data set of educational attainment in the world, 1950—2010. Journal of Development Economics, 104, 184—198.
Barro, R., Mankiw, G., & Sala-i-Martin, X. (1995). Capital Mobility in Neoclassical Models of Growth. American Economic Review, Vol 85, 1, 103—115.
Becker, G. S. (1962). Investment in Human Capital: A. Theoretical Analysis. Journal of Political Economy, Vol. 70, 5, 9—49. Retrieved from https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/258724.
Ezoji, A., & Assari, A. (Eds.). (2019). The Impact of Human Capital (Health and Education) on Labor Productivity; a Composite Model Approach — a Case Study of Iran. Iranian Economic Review, Vol. 23, 2, 373—397. Retrieved from https://ier.ut.ac.ir/article_70287.html.
Pritchett, L., & Filmer, D. (1999). What Educational Production Functions Really Show: A Positive Theory of Education Spending). Economics of Education Review, 18, 2, 223—239. Retrieved from https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.1071.859&rep=rep1&type=pdf.
Pritchett, L. (2015) Creating Education Systems Coherent for Learning Outcomes: Making the Transition from Schooling to Learning. Research on Improving Systems of Education. Working Paper, 15/005. Retrieved from https://riseprogramme.org/sites/default/files/inline-files/RISE_WP-005_Pritchett_2.pdf.
Weil, D., Aghion P., & Durlauf, S. N. (Eds.). (2014). Health and economic growth. The Handbook of Economic Growth, Vol. 2B, 623—682. Retrieved from https://econpapers.repec.org/bookchap/eeegrochp/2-623.htm.
Hympelson, V. (et al.). (2021). Proizvoditel’nost’ truda i rossijskij chelovecheskij kapital: paradoksy vzaimosvyazi: dokl. k XXII Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii po problemam razvitiya ekonomiki i obshchestva, g. Moskva, 13—30 apr. 2021 g. [Labor productivity and Russian human capital: the paradoxes of the relationship: dokl. to the XXII International Scientific Conference on Economic and Social Development, Moscow, April 13—30. 2021]. Moscow: Izd. dom Vysshej shkoly ekonomiki. Retrieved from https://conf.hse.ru/mirror/pubs/share/461121594.pdf [in Russian].
Collin, M., & Weil, D. (2018). The effect of increasing human capital investment on economic growth and poverty: A simulation exercise. World Bank Group Policy Research Working Paper, WPS8590. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/30463.
Russia 2025: resetting the talent balance. (2017). BCG. Retrieved from https://www.bcg.com/ ru-ru/russia 2025-from-staff-to-talent.
Benhabib, J., & Spiegel, M. (1994). Role of Human Capital in Economic Development: Evidence from Aggregate Cross-Country Data. Journal of Monetary Economics, 34, 143—173. https://doi.org/10.1016/0304-3932(94)90047-7.
Klenow, P., & Rodriguez-Clare, A. (1997). The Neoclassical Revival in Growth Economics: Has It Gone Too Far? NBER Macroeconomics Annual, Vol. 12, 73—114. Retrieved from https://www.nber.org/system/files/chapters/c11037/c11037.pdf.
Bernanke, B., & Rotemberg, J. (Eds.). (1997). NBER Macroeconomics Annual 1997. Cambridge, Mass.: MIT Press.
Bils, M., & Klenow, P. (1998). Does Schooling Cause Growth or the Reverse? NBER Working Paper, 6393.
McKinsey Global Institute Report. (2020) Prioritizing health: A prescription for prosperity. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/healthcare-systems-and-services/our-insights/prioritizing-health-a-prescription-for-prosperity.
Tanzi, V. (2018). Welfare Systems and Their Complexity. Economic policy, Vol. 5, 50—65. Retrieved from https://ideas.repec.org/a/rnp/ecopol/ep1839.html
Taler, R., & Sunstein, C. (2008). Nudge: Improving Decision about Health, Wealth and Happiness. New Haven & London: Yale University Press.
Starіnskyi, M., & Zavalna, Z. (2021). Economic sovereignty of a modern state in the context of sustainable development. Law, Business and Sustainability Herald, 1 (2), 5—15. https://doi.org/10.46489/lbsh.2021-1-2-1.
Yankovska, L. (2021). Management of socio-economic systems in Ukraine: European integration paradigm. Global Prosperity, 1 (1), 31—36. https://doi.org/10.46489/gpj.2021-1-1-3.
OECD. (2021). OECD. Stat. Retrieved from https://stats.oecd.org/index.aspx?queryid=54563.
The World Bank. (2021). Data Indicators. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator.
Eurostat. (2021). Total educational expenditure by education level, programme orientation and type of source. Retrieved from https://appsso.eurostat.ec.europa.eu/ nui/show.do?dataset=educ_uoe_fine01&lang=en.
National Center for Education Statistics. (2021). Expenditures of educational institutions, by level and control of institution: Selected years, 1899—1900 through 2018—19. Retrieved from https://nces.ed.gov/programs/digest/d19/tables/dt19_106.20.asp.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2021). Statystychni dani [Statistics]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
Kazakova, M. V., Lyubimov, I. L., & Nesterova, K. V. (2016). Garantiruet li uspekh otdel’noj reformy uskorenie ekonomicheskogo rosta? Nedostatochno razvitye instituty kak prichina provala reform [Does the success of a separate reform guarantee the acceleration of economic growth? Underdeveloped institutions as a reason for the failure of reforms]. Ekonomicheskij zhurnal VSHE — Economic Journal of the Higher School of Economics, Vol. 20, 4, 624—654 [in Russian].
Acemoglu, D., & Robinson, J. (2012). Why Nations Fail. The Origins of Power, Prosperity and Poverty. New York: Crown Publishing Group.