СІЛЬСЬКА ЕКОНОМІКА: НАПРЯМИ НОВОЇ ТЕОРЕТИЗАЦІЇ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ КРАЩИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК ФІНАНСОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ -

Анотація

Анотація. Українська інтелектуально-експертна спільнота перебуває на початковій фазі формування методологічного базису онтогенезу сільської економіки, що передусім детерміновано реформою децентралізації, новою роллю сільського господарства
в національній площині нової (як коронакризової, так і постковідної) економічної реальності в забезпеченні продовольчої суверенності, економічного відновлення економіки в цілому
і сільських територіальних громад зокрема з урахуванням нових викликів, пов’язаних
зі старінням сільського соціуму, депопуляцією, привілеюванням сільської зайнятості
в сільській місцевості та фінансовізацією взаємовідносин у середині сільських економічних агентів, у підсумку утворюючи нову нормальність функціонування і розвитку сільської економіки. Ураховуючи, що Україна стратегічно окреслила своє прагнення до інтеграції у європейське співтовариство, успішно пройшовши формуючу стадію групової динаміки (за Брюсом Такменом), перейшла до конфліктної стадії, розширивши її ортодоксальне розуміння до відсутності належної паритетності в розвитку соціально-економічних, фінансово-інституційних процесів у середині сільської економіки, створивши загрози її переходу то всеохоплюючої діджиталізації та «озеленення» фінансів, спрямованих у неї.
В Європейському Союзі порушена проблематика вивчається і здійснюється пошук напрямів її розв’язання з 50-х років минулого століття, актуалізуючи необхідність типологізації кращих регіональних практик, їхню імплементацію у площину аграрної політики з урахуванням ітерації Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, напрямів модернізації державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, поетапного переходу від інституту підтримки до інституту допомоги.

Для досягнення мети, яка була визначена як типологізація теоретичних підойм та емпіричних взаємовпливів і взаємозалежностей онтогенезу сільської економіки в умовах реалізації європейським співтовариством Цілей Сталого Розвитку ООН до 2030 року як базису нового стратегування і фінансовізації (у тому числі їх «озеленення») її розвитку
в нашій країні, застосовано методи: індукції та дедукції, порівняння і систематизації — при дослідженні історіографії поняття «сільська економіка», пронизення його «фінансовим» духом і процесами «озелення» фінансово-економічних взаємовідносин економічних агентів сільської економіки; синтезу і аналізу — для характеристики фінансової підтримки (допомоги) сільської економіки з урахування модерних підходів до становлення і розвитку Спільної аграрної політики у країнах — членах ЄС задля імплементації всеохоплюючого регуляторного європейськозабaрвленого руху на дигіталізацію і фінансовізацію, у тому числі постковідного фінансового оздоровлення сільської економіки, формування основи для фінансового центризму на місцевій доданій вартості; морфологічного аналізу — для нової параметризації сільської економіки з урахування еволюціонування фінансового вектора
в напрямі стимуляції сільгоспвиробників до сталого і всеохоплюючого розвитку; графічний — для наочного подання теоретичного і методичного матеріалу; абстрактно-логічний — для теоретичних узагальнень і формулювання висновків з проведеного дослідження.

Сформовані типології теоретичних підойм сільської економіки дозволили чітко викристалізувати притаманні лише їй параметри, зокрема: цілеспрямована колаборація різних видів економічної діяльності, які здійснюються в межах сільської територіальної громади задля формування місцевої доданої вартості, забезпечення локального продовольчого суверенітету на продовольчої безпеки, створення умов для розвитку інтегрованих корпоративних об’єднань на базі симбіоматики аграрної й будівельної економік; суб’єктами сільської економіки виступають як підприємства (корпорації, агро-продовольчі кластери), так і фізичні особи — підприємці, а також домогосподарства, які детермінують параметри функціонування продовольчого ринку та здійснюють фокусацію фінансової системи на відповідному генотипу економічних агентів, задіяних у сільській економіці; забезпечується дотримання принципу сталого і всеохоплюючого розвитку, «зеленого» онтогенезу системи державної підтримки (допомоги) агропродуцентам; обґрунтовується орієнтація на нове масштабування проєктів сільського будівництва, соціальної інфраструктури, у тому числі задіяної у протистоянні поширенню коронавірусної інфекції, забезпечуючи умови для задоволення інтелектуально-кадрових потреб економічних агентів — учасників сільської економіки.

Здійснене узагальнення дозволило виділити низку модернізаційних етапів Спільної аграрної політики ЄС, зокрема в частині масово-кількісних та якісно-змінних характеристик фінансової підтримки (допомоги) сільгосптоваровиробникам, а також охарактеризувати сучасний центризм у їхньому розвитку на інститут сільської економіки, виражений зокрема через сільські території (сільські територіальні громади) у частині сприяння реалізації селозберігальних проєктів сільського розвитку і розв’язанні фінансово-економічних, соціальних та екологічних проблем сільської місцевості.

Нова європейськозабарвлена параметризація сільської економіки стала підґрунтям для формулювання власного понятійно-категоріального апарату, зокрема «сільської економіки» та пов’язаних з нею фінансово-економічних категорій і понять як системи економічних агентів, діяльність яких, будучи пов’язаною із сільською територією, передбачає використання природних та інших сировинно-кліматичних ресурсів задля задоволення продовольчих потреб соціуму й виконання фінансово-економічних, соціально-продовольчих функцій у межах модельності функціонування національної економіки з урахуванням базових засад сталого і всеохоплюючого розвитку, «озеленення» державних і місцевих фінансів тощо. Запропоноване визначення, яке спирається на закладені основи в наукових дослідженнях українських і закордонних учених-економістів та фактичні параметри розвитку сільських територій, зокрема стосовно механізмів фінансової підтримки (допомоги), у країнах — членах ЄС, сприяє подальшому формуванню методологічного базису гармонізації співрозвитку аграрної і фінансової політик задля стабілізації сільської економіки, надання їй ознак сталості і європейськосформованих пріоритетів фінансовізації.

Ключові слова: сільська економіка, фінансовізація, державні підтримка (допомога), сільське господарство, сільська територія, аграрна політика, державні і місцеві фінанси, природно-кліматичні ресурси, «зелені» фінанси.

Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 20.