ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Article Sidebar
Надіслано: 19-10-2021
Опубліковано: 08-11-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Метою дослідження є розроблення основних напрямів правового забезпечення процесу формування моделі соціально-економічного розвитку в постіндустріальному суспільстві. Реалізація мети дослідження потребує вирішення кількох завдань. По-перше, визначити характерні особливості, складові елементи і напрями трансформації соціально-економічного розвитку в постіндустріальному суспільстві. По-друге, здійснити теоретичний аналіз основних концепцій трансформації суспільного розвитку і здійснити їхню оцінку з метою визначення пріоритетної концепції трансформації відповідно до вимог постіндустріального розвитку. По-третє, ґрунтуючись на результатах дослідження, розробити основні напрями правового забезпечення формування моделі соціально-економічного розвитку постіндустріального суспільста. Низка екологічних та економічних криз, а також необхідність перебудови теоретичної моделі соціально-економічного розвитку в постіндустріальному суспільстві актуалізує необхідність зазначеного дослідження. Відповідно, дослідження спрямоване на визначення пріоритетних напрямів правового забезпечення процесу формування моделі соціально-економічного розвитку. Грунтуючись на результатах оцінки основних концепцій трансформації соціально-економічного розвитку, була побудована модель соціально-економічного розвитку
в постіндустріальному суспільстві. Відповідно було розроблено основні напрями правового забезпечення цього процесу. У дослідженні здійснено теоретичний аналіз основних концепцій і складових моделі трансформації соціально-економічного розвитку. Розроблено алгоритм та здійснено оцінку зазначених концепцій та складових, що дозволило ідентифікувати найбільш оптимальну концепцію та відповідні складові. На основі цього аналізу розроблено соціально-економічну модель розвитку в постіндустріальному суспільстві, напрями правового забезпечення процесу формування такої моделі.
Ключові слова: постіндустріальне суспільство, екологізація, анти зростання, соціальний розвиток, людський капітал, правове забезпечення, методика Кендалла.
Формул: 2; рис.: 3; табл.: 1; бібл.: 27.
Article Details
Посилання
Affolderbach, J. (2020). Translating green economy concepts into practice: ideas pitches as learning tools for sustainability education. Journal of Geography in Higher Education. doi:10.1080/03098265.2020.1849063.
Andreoni, A., & Chang, H.-J. (2019). The political economy of industrial policy: Structural interdependencies, policy alignment and conflict management. Structural Change and Economic Dynamics, 48 (C), 136—150. doi:10.1016/j.strueco.2018.10.007.
Angrist, N., Djankov, S., & Goldberg, P. K. (et al.). (2021). Measuring human capital using global learning data. Nature, 592, 403—408. doi:10.1038/s41586-021-03323-7.
Badham, R. (1984). Post-Industrial Society. Current Sociology, 32 (1), 55—65. doi:10.1177/001139284032001006.
Bell, D. (1973). The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting. New York: Basic Books.
Bianchi, P., Biggeri, M., & Ferrannini, A. (2021). The political economy of places from a Sustainable Human Development perspective: the case of Emilia-Romagna. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 14, 93—116. doi:10.1093/cjres/rsaa037.
Blewitt, J. (2015). Understanding Sustainable Development. New-York: Routledge.
Boulding, K. (1966). The Economics of the Coming Spaceship Earth. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press.
Chang, H.-J. (2014). Economics. New York: Bloomsburry Press.
Cosme, I., Santos, R., & O’Neill, D. W. (2017). Assessing the degrowth discourse: A review and analysis of academic degrowth policy proposals. Journal of Cleaner Production, 149, 321—334. doi:10.1016/j.jclepro.2017.02.016.
Deas, I., Haughton, G., & Ward, K. (2021). Scalar postpolitics, inclusive growth and inclusive economies: challenging the Greater Manchester agglomeration model. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 14, 179—195. doi:10.1093/cjres/rsaa022.
Demaria, F., Kallis, G., & Bakker, K. (2019). Geographies of degrowth: Nowtopias, resurgences and the decolonization of imaginaries and places. Environment and Planning E: Nature and Space, 2 (3), 431—450. doi:10.1177/2514848619869689.
Demiral, M., & Demiral, O. (2021). Where is the gray side of green growth? Theoretical insights, policy directions, and evidence from a multidimensional approach. Environ Sci Pollut Res. doi:10.1007/s11356-021-13127-x.
Evenhuisa, E., Leeb, N., Martin, R., & Tylerd, P. (2021). Rethinking the political economy of place: challenges of productivity and inclusion. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 14, 3—24. doi:10.1093/cjres/rsaa043.
Friedman, J., York, H., & Graetz, N. (et al.). (2020). Measuring and forecasting progress towards the education-related SDG targets. Nature, 580, 636—639. doi:10.1038/s41586-020-2198-8.
Gershuny, J. I. (1979). The informal economy: its role in post-industrial society. Futures, Vol. 11, 3—15. doi:10.1016/0016-3287(79)90065-x.
Gobela, V. (2019). Structural and functional characterization of greening as an object of theoretical analysis. Modern science — Moderní věda, 5, 5—11.
Gormally, A. (2019). The role of sustainability in HE and the GEES disciplines; recommendations for future practice. Journal of Geography in Higher Education, 43 (4), 599—608. doi:10.1080/03098265.2019.1660627.
Hobela, V., Blaga, N., & Leskiv, H. (2021). Theoretical construction of the environmentally friendly socio-economic development model. International scientific journal «Internauka». Economic Sciences, 4. doi:10.25313/2520-2294-2021-4-7145.
Houstona, D., Varnab, G., & Docherty, I. (2021). The political economy of and practical policies for inclusive growth—a case study of Scotland. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 14, 197—215. doi:10.1093/cjres/rsaa039.
Kallis, G., Paulson, S., D’Alisa, G., & Demaria, F. (2020). The case for degrowth. Cambridge: Polity Press.
Meadowz, D., Randers, J., & Meadows, D. (2004). Limits to growth: the 30-years update. London: Earthscan.
Michael, M. (1977). The two visions of post-industrial society. Futures, Vol. 9, 5, 415—431. doi:10.1016/0016-3287(77)90022-2.
Shevchuk, V., Blikhar, V., Zabzaliuk, D., & Tataryn, N. (2020). The rule of law and inflation in the middle-income countries. Financial and credit activities: problems of theory and practice, 2 (33), 386—399. doi:10.18371/fcaptp.v3i38.237453.
Tsay, M. (1995). The impact of the concept of post-industrial society and information society: A citation analysis study. Scientometrics, 33, 329—350. doi.org/10.1007/BF02017335.
Vogt, K. C. (2015). The post-industrial society: from utopia to ideology. Work, Employment & Socie, 3 (2). doi:10.1177/0950017015577911.
Zhao, S., Jiang, Y., & Wang, S. (2019). Innovation stages, knowledge spillover, and green economy development: moderating role of absorptive capacity and environmental regulation. Environmental Science and Pollution Research, 26, 25312—25325. doi.org/10.1007/s11356-019-05777-9.