СИНЕРГІЯ В РЕГУЛЮВАННІ ФОНДОВОГО, КРЕДИТНОГО, ВАЛЮТНОГО ТА СТРАХОВОГО СЕГМЕНТІВ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

В статті розглянуто фінансову архітектуру зі сторони системного й функціонального підходів, які в сукупності склали синергетичний підхід. Основою функціонального підходу є представлення поняття функції для кожної складової фінансової архітектури по відношенню до представлення системи як загального цілого, тобто який основний внесок робить кожен із складових в її розвиток. Доведено, що специфічні властивості щодо єдності загального, універсалізму й функціональної важливості реалізуються для кожного з елементів або ж відповідних підсистем певної системи. Під процесним підходом розглянуто систематичну ідентифікацію, управління існуючими процесами, й особливо системи управління взаємодією представлених процесів. Використання представлених у статті підходів у комплексі й тісному взаємозв’язку із визначеними гіпотезами дозволили розробити концепцію регулювання розвитку фінансової архітектури національної економіки. У результаті проведеного дослідження зроблені такі висновки: побудовано й обґрунтовано комплекс гіпотез, що дозволило представити припущення для кожної із гіпотез, відповідні положення для їх доказу й наслідків використання  гіпотез. Таке представлення щодо гіпотез сприяє коректності формування концепції проведеного дослідження й визначити ключових моментів щодо доведення; сформовано комплекс принципів й обґрунтовано концептуальні підходи, у контексті яких ідентифіковано особливості реалізацію принципів використовуючи різні підходи, які представляють методологічний базис для розробки ефективної концепції регулювання розвитку фінансової архітектури національної економіки. Обґрунтовано, що а умовах фінансової кризи та глобалізації національної економіки концепції повинні мати практичну спрямованість, адже потрібне більш жорстке регулювання фінансового ринку. Зроблено висновки, що розроблена концепція регулювання фінансової архітектури має низку переваг: в основі концепції лежить дві гіпотези, підтвердження яких дозволяє сформувати її практичний базис, що складається із сукупності механізмів регулювання фінансової архітектури; вона базується на актуальних науково-методологічних підходах до дослідження, а саме синергетичний, який дозволяє представляти самоорганізуючу складову фінансової архітектури та її складових; запропонована концепція дозволяє здійснити ефективне регулювання сегментів фінансової архітектури національної економіки та їх взаємодії в умовах фінансової глобалізації. Інструментами реалізації  концепції є комплексні механізми: адаптації фінансової архітектури та її складових до зміни зовнішнього середовища; внутрішнього регулювання (окремих складових фінансової архітектури та напрямів її взаємодії).