ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ФЕШНБІЗНЕСУ

Main Article Content

Людмила Дихнич
Олена Тимошенко
Марина Бриль
https://orcid.org/0000-0003-1116-5823
A. Шаркіна
Вікторія Черевач

Анотація

Розроблено та обґрунтовано напрями, чинники розвитку, визначено групи витрат та соціально-економічну ефективність здійснення проєктної діяльності підприємств у фешнбізнесі. Під проєктом у фешнбізнесі встановлено вважати сукупність взаємо­пов’язаних, обмежених у часі дій і заходів, спрямованих на розроблення та просування фешнпродукту, враховуючи модні тенденції за наявних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, технологічних). Обґрунтовано такі напрями проєктної діяльності підприємств у фешнбізнесі: партнерські програми (наприклад, кобрендинг); зміна традицій у створенні та представленні модних товарів з метою залучення нових поколінь споживачів за допомогою переваг, що відрізняються від попередніх поколінь; упровадження нових технологій, які стають важливим доповненням модних речей та аксесуарів, — FashionTech (або FashTech); екологізація діяльності підприємств фешнбізнесу. Ключовими чинниками розвитку проєктної діяльності підприємств фешнбізнесу визначено такі: місце у глобальному виробничому ланцюжку створення вартості; ступінь концентрації підприємств у промислових кластерах; наявність висококваліфікованих фахівців у фешнбізнесі; наявність міжнародних брендів, що впливають на світові тенденції моди; багата і унікальна культура моди; державна політика і правова система, що підтримують розвиток індустрії моди. Систематизовано та охарактеризовано такі блоки витрат проєктної діяльності у фешнбінесі, як унікальні ноу-хау, фінансовий капітал, талант (людський капітал) та управління. Визначено особливості розроблення та переваги дизайнерських проєктів фешнпродуктів, до яких віднесено культова індивідуальність бренду, послідовність дизайну, найбільший впив дизайнерів на кінцеві продукти. Доведено, що розроблення фешнпродуктів у результаті проєктної діяльності фешнпідприємств впливає на криву корисності споживачів, і крива корисності споживачів, які віддають перевагу споживати досить багато фешнтоварів, відхиляється вправо вниз.

Article Details

Посилання

Gazzola, P., Pavione, E., & Dall’Ava, M. (2020). I differenti significati di sostenibilità per le aziende del lusso e dellamoda: Case studies a confronto. Econ. Aziend. Online, 10, 663—676. https://doi.org/10.13132/2038-5498/10.4.2005.

Shen, B., Li, Q., Dong, C., & Perry, P. (2017). Sustainability Issues in Textile and Apparel Supply Chains. Sustainability, 9 (9). https://doi.org/10.3390/su9091592. DOI: https://doi.org/10.3390/su9091592

Fernandes, C., E. (2019). Fashion Design Entrepreneurship: Skills and Solutions to Create a Fashion Business. Textile Sci & Fashion Tech, 3 (1). https://doi.org/10.33552/JTSFT.2019.03.000553. DOI: https://doi.org/10.33552/JTSFT.2019.03.000553

Choi, K. (2019). Eco-tech fashion project: collaborative design process using problem-based learning. International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 12:1, 105—117. https://doi.org/10.1080/17543266.2018.1516808. DOI: https://doi.org/10.1080/17543266.2018.1516808

Kostiuchenko, O. V., & Dykhnych, L. P. (2017). Proektna diialnist v industrii mody: orhanizatsiini ta psykholohichn iaspekty [Project activity in the fashion industry: organizational and psychological aspects]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].

Strähle, J. (2018). Green Fashion Retail. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-10-2440-5

Kostiuchenko, O. V. (2018). Feshn-brend yak rezultat proektnoi diialnosti v industrii mody [Fashion brand as a result of project activities in the fashion industry]. Aktualni problemy psykholohii — Current issues of psychology, 46, 1. Retrieved January 28, 2022, from http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i46/16.pdf [in Ukrainian].

Kant Hvass, K., & Pedersen, E. R. G. (2019). Toward circular economy o ffashion. Journal of Fashion Marketing and Management: An International Journal, 23 (3), 345—365. https://doi.org/10.1108/jfmm-04-2018-0059. DOI: https://doi.org/10.1108/JFMM-04-2018-0059

Kim, J. (2019). Luxury fashion goods ownership and collecting behavior in anomni-channel retail environment. Research Journal of Textile and Apparel, 23 (3), 212—231. https://doi.org/10.1108/rjta-01-2019-0001. DOI: https://doi.org/10.1108/RJTA-01-2019-0001

Karaosman, H., Morales-Alonso, G., & Brun, A. (2016). From a Systematic Literature Review to a Classification Framework: Sustainability Integration in Fashion Operations. Sustainability, 9 (1), 30. https://doi.org/10.3390/su9010030. DOI: https://doi.org/10.3390/su9010030

Williams, D. (2018). Fashion Design as a Means to Recognize and Build Communities-in-Place. SheJi: The Journal of Design, Economics, and Innovation, 4 (1), 75—90. https://doi.org/10.1016/j.sheji.2018.02.009. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sheji.2018.02.009

Zou, X., Wong, W. K., Gao, C., & Zhou, J. (2019). FoCosystem: a tool to bridge the domain gap between fashion and artificial intelligence. International Journal of Clothing Science and Technology, 31 (5), 630—643. https://doi.org/10.1108/ijcst-10-2018-0130. DOI: https://doi.org/10.1108/IJCST-10-2018-0130