СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ УНІВЕРСИТЕТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОСТВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

Метою статті є вивчення соціально-економічних передумов стратегічного розвитку університетів в умовах війни й поствоєнного часу.
Теоретичне значення статті полягає в тому, що в ній на основі здійсненого авторами аналізу схарактеризовано соціально-економічні передумови стратегічного розвитку університетів в умовах війни та поствоєнного часу; здійснено комплексний аналіз політичних, економічних, соціально-демографічних і технологічних чинників, які генерують можливості/загрози для розвитку університетів.
Практичне значення статті полягає в тому, що авторами було виокремлено основні виклики, які гальмуватимуть розвиток університетів в умовах війни та поствоєнного часу; запропоновано стратегічні завдання в контексті врахування умов зовнішнього середовища.
Обґрунтовано, що в процесі стратегічного розвитку університетів доцільно здійснити глибокий всебічний аналіз політичних, економічних, соціально-демографічних і технологічних чинників зовнішнього середовища, які безпосередньо впливають або здійснюватимуть імовірний вплив на їхню (університетів) стратегічну мету та завдання. Для комплексної характеристики сукупності найбільш значущих чинників впливу було використано метод PEST-аналізу.
Визначено, що суттєвими політичними чинниками є широкомасштабна агресія російської федерації, внутрішньополітичні центробіжні процеси та превалювання популістських парадигм, національна політика щодо розвитку економіки/глобального лідерства/конкурентоспроможності. Серед економічних чинників виокремлено суттєві втрати соціально-економічного потенціалу регіонів країни, значні руйнування інфраструктури, чималі втрати людського потенціалу внаслідок зовнішніх міграцій, зростання рівня безробіття, втрату експортних позицій, релокацію бізнесу з окупованих територій.
Серед соціально-демографічних чинників обґрунтовано значні міграційні потоки населення, зниження темпів його відтворення, прискорення процесів старіння населення, зростання частки неповних сімей, єднання українського суспільства в напрямку протидії ворогові, висока хвиля патріотизму, формування демократичної політичної нації та громадянського суспільства, яке усвідомило свою силу, відповідальність, спроможність докорінно змінити подальшу історію України.
Виокремлено ключові виклики, які створюють можливості/загрози для розвитку університетів: необхідність відновлення матеріально-технічної бази, людського потенціалу та дослідницької інфраструктури закладу, приведення програм підготовки до відповідностіз вимогами регіональних ринків праці, запровадження програм перепідготовки/підвищення кваліфікації дорослого населення, оптимізація та реінжиніринг бізнес-процесів, забезпечення гнучкості реагування на змінювані умови, запровадження концепції орієнтованого на результат управління університетом, зростання рівня технологізації та цифровізації бізнес-процесів, посилення дослідницької складової в діяльності поруч із поглибленням рівня міжнародного партнерства.
Запропоновано стратегічні вектори розвитку університетів в умовах війни та в поствоєнний час: необхідність активізації взаємодії з партнерами, фокусування на дослідженнях, спрямованих на подолання найбільших суспільних викликів, залучення широкого кола стейкхолдерів до процесу спільного продукування та впровадження інновацій, розбудова «розумної спеціалізації» кожного університету, упровадження в процес стратегування визначених принципів (позиціонування університету, синергії, інтеграції, технологічного розвитку, залучення, оптимальності), запровадження ІКТ з метою покращення внутрішніх бізнес-процесів університетів, широке впровадження так званої партнерської моделі управління університетами, здійснення комунікативно-інформаційної функції в роботі з біженцями, пришвидшеної підготовки фахівців інженерних та технологічних спеціальностей.