СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ТА ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ (УКРАЇНСЬКИЙ КЕЙС)

Анотація

Воєнна російська агресія 2014 року, окупація Криму та втрата потужних промислових об’єктів на сході України спричинили кризові явища в українській економіці. Пандемія COVID-19 лише посилила тенденції до згортання ділової та виробничої активності в Україні. 2022 року повномасштабне вторгнення російських військ завдало відчутних утрат, руйнувань, посіяло смерть та розруху. На цьому тлі актуальним є питання визначення можливих механізмів виходу із кризи, аналіз українського досвіду та можливостей для стабілізації. Мета статті полягає у визначенні стратегічних орієнтирів розвитку української економіки в умовах глобальних викликів та воєнної агресії. У статті застосовано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, індукція та дедукція), а також контент-аналізу, прогностичний метод, синергетичний підхід та емпіричний матеріал законодавчих актів. Як результат визначено основні особливості економічного розвитку від часів початку російського вторгнення 2014 року, окреслено вплив пандемії COVID-19 на економічне життя України, охарактеризовано можливі стратегії виходу економіки України з кризової ситуації поствоєнного стану. Також визначено наслідки початку російської воєнної агресії проти України від 2014 року, зокрема падіння ВВП на душу населення, замороження розвитку підприємницької діяльності та консервацію традиційних для пострадянських країн проблем. Підсумовано, що COVID-19 позначився загальносвітовою рецесією, яка не оминула також українську економіку. Натомість російська агресія 2022 року скоротила ВВП України на 30 %. Наголошено, що за таких умов необхідними рішеннями можуть стати посилення державного контролю через розподіл фінансування (зокрема міжнародної допомоги), законодавче регулювання та політична й кримінальна відповідальність недобросовісних управлінців. У висновках акцентовано, що стратегічними орієнтирами розвитку української економіки в умовах глобальних викликів є: ефективне використання ресурсів та оновлення виробничих потужностей, відновлення довоєнного обсягу ВВП, оновлення економічної структури, доведення показників переробної промисловості до 50 % (станом на 2030 р.), збільшення товарів українського виробництва в секторі державних закупівель, збільшення прямих іноземних інвестицій.