ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ІНДИКАТОРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Метою цієї наукової статті є формування комплексу індикаторів національної продовольчої безпеки з метою діагностики процесів забезпечення та самозабезпечення продовольством у напрямі здійснення комплексної та чіткої оцінки фактичного рівня національної продовольчої безпеки й незалежності та для ідентифікації відповідності нормативному рівневі, а також пошуку ефективних шляхів підвищення національного соціально-економічного розвитку на довгострокову перспективу.
Для досягнення цієї мети було використано широкий спектр методів дослідження, основними з яких стали методи узагальнення та синтезу, наукової абстракції, аналітичної діагностики, нормативно-правовий та індексно-критеріальний. Застосовано діалектичний метод пізнання соціально-економічних процесів, формально-логічний метод та метод системного аналізу з метою глибшого розуміння процесів забезпечення країни продовольством, формування продовольчої незалежності від імпорту, виявлення закономірностей перебігу процесів самозабезпечення продовольчим запасами, а також урахування впливу макроекономічних факторів на підвищення рівня національного продовольчого забезпечення та харчової безпеки.
Сформульовано власне визначення понять. «Індикатор продовольчої безпеки» – фактичне статистичне значення показника (в динаміці), який відображає рівень забезпечення ресурсним потенціалом для повноцінного виробництва оптимального обсягу продуктів харчування з розрахунку на душу населення (відповідно до встановлених нормативів). «Критерій продовольчої безпеки» – ідентифіковано як пороговий, допустимий рівень індикатора, значення якого вказує на стан продовольчої незалежності певного регіону зокрема та країни – в цілому.
Удосконалено індикатори, що характеризують рівень національної продовольчої безпеки в контексті дослідження таких аспектів, як: кількісний, що спрямований на забезпечення країни достатнім обсягом продовольства; якісний, що орієнтований на забезпечення населення якісним та безпечним продовольством, а також – соціально-економічний, що передбачає встановлення рівня доходів, достатнього для забезпечення можливості доступу до продовольства.
Сформовано основний склад показників та чинників (умов) національної продовольчої безпеки й комплекс індикаторів національної продовольчої безпеки з метою вирішення важливих питань продовольчого забезпечення відповідно до потенційних можливостей країни в напрямі виробництва, зберігання, переробки сільськогосподарської продукції для забезпечення всіх категорій населення відповідними розмірами споживання продукції, а також продуктами харчування належної якості та безпеки.
Доведено, що на сучасному етапі економічного розвитку варто використовувати всі групи показників продовольчої безпеки та незалежності країни (критерії доступності й достатності продовольчої безпеки, самозабезпечення продовольства та продовольчої незалежності від імпорту). Запропоновані критерії та розроблені індикатори мають і теоретичне, і практичне значення для економічного та соціально-демографічного розвитку країни на перспективу.