ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

У статті розглядається розробка цільової системи стимулювання громадського публічного екологічного управління в контексті сталого розвитку. Підкреслюється, що сучасні механізми громадського управління навколишнім середовищем є недосконалими та не повною мірою використовують новітні технології управління. Наголошується на необхідності розробки заходів, що дозволять посилити активність органів влади та громадськості в процесі ухвалення екологічних рішень. Обговорюється сталий розвиток громади та наголошується на важливості комунікаційних зв’язків, що впливають на розвиток навколишнього середовища. Акцент робиться на ролі органів місцевого самоврядування державного управління в забезпеченні сталості. Пропонується зробити акцент на стратегічному партнерстві. Досліджено вплив людської діяльності на навколишнє середовище з акцентом на екологічні ризики. Проаналізовано стан екологічної системи України до початку повномаштабних воєнних дій та після. Зазначено, що місцеві громади часто краще оснащені для ефективного управління в екологічній сфері порівняно з державним і приватним секторами. Висвітлено позитивні практики сприяння сталому розвиткові територіальних громад. Визнається важливість екологічної свідомості населення та окреслюються проблеми, пов’язані з низькою інформованістю, мотивацією та екологічною освітою. Пропонується формування цілеорієнтованих інформаційно активних одиниць (ІАО) для вирішення завдань щодо стимулювання екоактивної діяльності на рівні територіальних громад. Запропонована система покликана виконувати такі функції як забезпечення, координація й прогнозування. Представлено структуру інформаційно активних одиниць екологічної царини на рівні територіальних громад та її ключові елементи. Запропоновано модель координації співпраці в системі публічного екологічного управління. Реалізація запропонованих заходів передбачає оцінку потреб у співпраці, визначення цілей та вдосконалення методів координації. Загалом підкреслюється важливість співпраці, координації та ефективної комунікації в системі публічного управління в екологічній царині для досягнення цілей сталого розвитку на місцевому рівні.