ЦИФРОВО ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ КЛІМАТИЧНО НЕЙТРАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ
Article Sidebar
Надіслано: 01-04-2024
Опубліковано: 30-06-2024
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Робота досліджує умови та драйвери розвитку моделі кліматично нейтральної економіки, акцентуючи увагу на ключовій ролі цифрової трансформації. Вагомим важелем упровадження цієї моделі є проактивна участь міжнародних фінансових інституцій у глобальному зеленому фінансуванні. Дослідження звертає увагу на інструментальну роль зелених фондів як ключових гравців у формуванні глобальної фінансової спроможності задля забезпечення багатосторонньої підтримки адаптації до змін клімату по всьому світу. У статті узагальнено всеохоплюючі рамкові механізми такої допомоги. Використовуючи системну аналітику та кейс-стаді проєктів Зеленого Кліматичного Фонду, автори обґрунтовують визначальні сегменти для розбудови кліматично нейтральної економіки. Отож, у дослідженні визначено чотири ключові сегменти досягнення кліматичної нейтральності світової економіки: диджиталізація для клімату, зміцнення фінансової спроможності та стійкості бізнесу, переосмислення розвитку екосистем і розширення можливостей громад. Дослідження спирається на відкриті великі дані щодо реалізації 240 кліматичних проєктів за участі основних бенефіціарів кліматичного фінансування в Східній Європі, Африці, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Латинській Америці. Автори акцентують увагу, що сучасне кліматичне фінансування демонструє ознаки геополітичної залежності та поляризації глобального впливу. Отримані дані свідчать на користь необхідності посилення регіональної присутності кліматичних фондів із метою зростання фінансової спроможності для реалізації кліматично нейтральних проєктів на місцевому рівні. У статті окреслено розмах фінансування, необхідного для кожного сегмента, а також важливість допроєктної підготовки країн. Автори обґрунтовують наскрізну та водночас подвійну роль диджиталізації в моделі кліматично нейтральної економіки. Цифровий перехід генерує цілий кластер незалежних та універсальних ІТ-продуктів для зеленого бізнесу, промисловості й управління. З іншого боку, диджиталізація формує інформаційне середовище та потужну цифрову інфраструктуру задля підвищення ефективності інших важливих сегментів. Зокрема, вона забезпечує цифрові рішення для фінансової спроможності та стійкості зеленого бізнесу з погляду зеленого кредитування, грантів і фінтех; посилює інформаційну обізнаність і залучення вразливих громад до процесів зеленої економіки; сприяє цифровій підтримці загальної адаптації екосистеми.
Article Details
Посилання
United Nations Environment Programme [UNEP]. (2022). Emissions Gap Report 2022: The Closing Window. Climate Crisis Calls for Rapid Transformation of Societies. UN.
Schreyer, F., Luderer, G., Rodrigues, R., Pietzcker, R. C., Baumstark, L., Sugiyama, M., & Ueckerdt, F. (2020). Common but differentiated leadership: strategies and challenges for carbon neutrality by 2050 across industrialized economies. Environmental Research Letters, 15(11), 114016. https://doi.org/10.1088/1748-9326/abb852 DOI: https://doi.org/10.1088/1748-9326/abb852
Capros, P., Zazias, G., Evangelopoulou, S., Kannavou, M., Fotiou, T., Siskos, P., & Sakellaris, K. (2019). Energy-system modelling of the EU strategy towards climate-neutrality. Energy Policy, 134, 110960. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.110960 DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.110960
Maksymova, I. (2023). Digitalization-based integration of climate policies of Ukraine and the EU. Journal of European Economy, 22(1), 94-110. http://orcid.org/0000-0001-9754-0414 DOI: https://doi.org/10.35774/jee2023.01.093
Mohsin, M., Dilanchiev, A., & Umair, M. (2023). The impact of green climate fund portfolio structure on green finance: empirical evidence from EU countries. Ekonomika, 102(2), 130-144. https://doi.org/10.15388/Ekon.2023.102.2.7 DOI: https://doi.org/10.15388/Ekon.2023.102.2.7
Gonzalez, C. I. (2021). Overview of global and European institutional sustainable finance initiatives. Banco de Espana Article, 30/21. https://ssrn.com/abstract=3937147
Ari, I., & Isik, M. (2022). Assessing the Performance of the Developing Countries for the Utilization of the Green Climate Fund. Frontiers in Climate, 4, 813406. https://doi.org/10.3389/fclim.2022.813406 DOI: https://doi.org/10.3389/fclim.2022.813406
Cui, L., Sun, Y., Song, M., & Zhu, L. (2020). Co-financing in the green climate fund: lessons from the global environment facility. Climate Policy, 20, 95 - 108. https://doi.org/10.1080/14693062.2019.1690968 DOI: https://doi.org/10.1080/14693062.2019.1690968
Zhao, W. (2022). China's goal of achieving carbon neutrality before 2060: experts explain how. National Science Review, 9(8), nwac115. https://doi.org/10.1093/nsr/nwac115 DOI: https://doi.org/10.1093/nsr/nwac115
Firoiu, D., Pîrvu, R., Jianu, E., Cismaș, L. M., Tudor, S., & Lățea, G. (2022). Digital performance in EU member states in the context of the transition to a climate neutral economy. Sustainability, 14(6), 3343. https://doi.org/10.3390/su14063343 DOI: https://doi.org/10.3390/su14063343
Pasqualino, R., Demartini, M., & Bagheri, F. (2021). Digital transformation and sustainable oriented innovation: A system transition model for socio-economic scenario analysis. Sustainability, 13(21), 11564. https://doi.org/10.3390/su132111564 DOI: https://doi.org/10.3390/su132111564
Petkovski, I., Fedajev, A., & Bazen, J. (2022). Modelling complex relationships between sustainable competitiveness and digitalization. Journal of Competitiveness, 14(2), 79–96 https://doi.org/10.7441/joc.2022.02.05 DOI: https://doi.org/10.7441/joc.2022.02.05
Eisner, E., Hsien, C., Mennenga, M., Khoo, Z. Y., Dönmez, J., Herrmann, C., & Low, J. S. C. (2022). Self-Assessment framework for corporate environmental sustainability in the era of digitalization. Sustainability, 14(4), 2293. https://doi.org/10.3390/su14042293 DOI: https://doi.org/10.3390/su14042293
Bretschger, L., & Karydas, C. (2019). Economics of climate change: Introducing the basic climate economic (BCE) model. Environment and development economics, 24(6), 560-582. https://doi.org/10.1017/S1355770X19000184 DOI: https://doi.org/10.1017/S1355770X19000184
Balogun, A. L., Marks, D., Sharma, R., Shekhar, H., Balmes, C., Maheng, D. et al. (2020). Assessing the potentials of digitalization as a tool for climate change adaptation and sustainable development in urban centres. Sustainable Cities and Society, 53, 101888. https://doi.org/10.1016/j.scs.2019.101888 DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2019.101888
Maksymova, I., Mietule, I., & Kulishov, V. (2023). Digital solutions for a climate neutral economy: international framework of eco-digital projects. ENVIRONMENT. TECHNOLOGIES. RESOURCES. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. https://doi.org/10.17770/etr2023vol1.7291 DOI: https://doi.org/10.17770/etr2023vol1.7291
Ke, J., Jahanger, A., Yang, B., Usman, M., & Ren, F. (2022). Digitalization, financial development, trade, and carbon emissions; implication of pollution haven hypothesis during globalization mode. Frontiers in Environmental Science, 10, 873880. https://doi.org/10.3389/fenvs.2022.873880 DOI: https://doi.org/10.3389/fenvs.2022.873880
Haberly, D., MacDonald-Korth, D., Urban, M., & Wójcik, D. (2019). Asset management as a digital platform industry: A global financial network perspective. Geoforum, 106, 167-181. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2019.08.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2019.08.009
Ravichandran, S., & Roy, M. (2022). Green Finance: A Key to Fight with Climate Change. Indian Journal of Economics and Finance, 2(2), 34-38. https://doi.org/10.54105/ijef.B2526.112222 DOI: https://doi.org/10.54105/ijef.B2526.112222
Orindi, V., Elhadi, Y., & Hesse, C. (2017). Democratising climate finance at local levels. In Building a Climate Resilient Economy and Society. Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781785368455.00028 DOI: https://doi.org/10.4337/9781785368455.00028
Clark, R., Reed, J., & Sunderland, T. (2018). Bridging funding gaps for climate and sustainable development: Pitfalls, progress and potential of private finance. Land Use Policy, 71, 335-346. https://doi.org/10.1016/J.LANDUSEPOL.2017.12.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2017.12.013
Brechin, S., & Espinoza, M. (2017). A case for further refinement of the Green Climate Fund’s 50:50 ratio climate change mitigation and adaptation allocation framework: toward a more targeted approach. Climatic Change, 142, 311-320. https://doi.org/10.1007/s10584-017-1938-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s10584-017-1938-8
Bracking, S., & Leffel, B. (2021). Climate finance governance: Fit for purpose? Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change, 12(4). https://doi.org/10.1002/wcc.709 DOI: https://doi.org/10.1002/wcc.709
Global Climate Fund [GCF] (2023). Progress Report. GCF’s first replenishment period 2020-2023. https://www.greenclimate.fund/about/resource-mobilisation/gcf-1
International Development Finance Club [IDFC] (2023). IDFC Green Finance Mapping. https://www.idfc.org/green-finance-mapping/
Alonso, A., & Marques, J. (2019). Financial Innovation for a Sustainable Economy. AARN: Political Ecology (Topic). https://doi.org/10.2139/ssrn.3471742 DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.3471742
Galanti, S., & Ӧzsoy, Ҫ. Y. (2022). Digital finance, development, and climate change. IFC Bulletin, (56). https://www.bis.org/ifc/publ/ifcb56_28.pdf
Stoll, P. P., Pauw, W. P., Tohme, F., & Gruening, C. (2021). Mobilizing private adaptation finance: lessons learned from the Green Climate Fund. Climatic Change, 167(3-4), 45. https://doi.org/10.1007/s10584-021-03190-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10584-021-03190-1
Caldwell, M., & Larsen, G. (2021, March 10). Improving access to the Green Climate Fund: How the fund can better support developing country institutions. https://doi.org/10.46830/wriwp.19.00132 DOI: https://doi.org/10.46830/wriwp.19.00132
Salazar, V., & Katigbak, J. J. P. (2022). Enhancing the Green Climate Fund operations through a climate justice lens. International Journal, 77(2), 368-377. https://doi.org/10.1177/00207020221130306 DOI: https://doi.org/10.1177/00207020221130306
Green Climate Fund [GCF]. (2024) Open Data Library [Dataset]. https://data.greenclimate.fund/public/
Nalau, J., Becken, S., & Mackey, B. (2018). Ecosystem-based Adaptation: A review of the constraints. Environmental science & policy, 89, 357-364. https://doi.org/10.1016/j.envsci.2018.08.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.envsci.2018.08.014
Dahiya, D., Sharma, H., Rai, A., & Nigam, P. (2022). Application of biological systems and processes employing microbes and algae to Reduce, Recycle, Reuse (3Rs) for the sustainability of circular bioeconomy. AIMS Microbiology, 8, 83 - 102. https://doi.org/10.3934/microbiol.2022008 DOI: https://doi.org/10.3934/microbiol.2022008