ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОДАТКОВИХ РЕЖИМІВ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ МІКРОПІДПРИЄМНИЦТВА В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ: ДОСВІД АРГЕНТИНИ ТА БРАЗИЛІЇ

Анотація

У цьому дослідженні автори порівнюють еволюцію та фіскальну значущість спрощених податкових режимів для мікропідприємців у Бразилії (MEI) та Аргентині (Monotributo) з 2018 по 2024 рік, за винятком 2020 року через відсутність даних. Використовуючи офіційні адміністративні дані, воно створює подвійну структуру, засновану на покритті з урахуванням кількості населення та оцінці податкових надходжень як частки національного ВВП. Цей комбінований підхід забезпечує послідовну основу для міждержавного аналізу та покращує розуміння результатів політики в країнах із перехідною економікою. Бразильська MEI швидко розширилася з 3,88% до 7,41% населення між 2018 і 2023 роками, а потім знизилася до 5,41% 2024 року, а аргентинська Monotributo показала повільніше, але стабільніше зростання, збільшившись із 4,25% до 5,73% за весь період. Незважаючи на ці тенденції щодо кількості учасників, обидві системи залишаються незначними з погляду бюджету порівняно з поточним ВВП, оскільки 2023 року доходи від MEI, зібрані на муніципальному та державному рівнях, становили 0,0064% ВВП Бразилії, а доходи від Monotributo становили 0,034% ВВП Аргентини, без урахування провінційних податків. Науковий внесок цієї роботи полягає в об’єднанні демографічних і фіскальних аспектів у єдину оціночну систему. Більшість попередніх досліджень розглядають спрощені податкові режими з інституційного або поведінкового погляду, часто обмежуючись однією країною. На відміну від них, це дослідження пропонує порівняльну та засновану на даних оцінку, яка може стати основою для більш широких політичних дебатів у Латинській Америці. Згідно з отриманими результатами, Бразилія повинна переглянути пороги доходів та обмеження зайнятості, щоб сприяти зростанню бізнесу та зменшити неформальну заміну, а Аргентина виграє від автоматизації коригувань на інфляцію та координації національного й провінційного податкового навантаження для підвищення передбачуваності та дотримання вимог. Ці результати підкріплюють думку, що спрощення повинно супроводжуватися адаптивним розробленням політики та постійною адміністративною підтримкою для досягнення тривалої формалізації.