ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В КРАЇНАХ ЄС

Article Sidebar

PDF (English)

Надіслано: 25-08-2025

Опубліковано: 31-10-2025

DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.64.2025.4972
Ключові слова:
бюджетний дефіцит інвестиційний потенціал державно-приватне партнерство інвестиції кількість проєктів фіксовані ефекти регресійний аналіз фіскальна політика країни ЄС
Номер
Том 5 № 64 (2025): ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ДІЯЛЬНІСТЬ: проблеми теорії і практики
Розділ
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І АУДИТУ
Як цитувати
Сергієнко, Л., Бондарчук, Н., Белінська, С., Тополенко, Н., & Дзюба, Р. (2025). ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В КРАЇНАХ ЄС. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5(64), 65–76. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.64.2025.4972
Creative Commons License

©, Авторські права належать авторам.

Ця стаття опублікована  відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.

Main Article Content

Лариса Сергієнко
д.н.держ.упр., доцент, декан факультету національної безпеки, права та міжнародних відносин, Державний університет «Житомирська політехніка», Житомир, Україна
Наталія Бондарчук
д.н.держ.упр., професор, завідувачка кафедри менеджменту та державного управління, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0418-5239
Світлана Белінська
д.е.н., професор, декан факультету економічних наук, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5826-5958
Надія Тополенко
к.н.держ.упр., доцент кафедри обліку, аудиту, аналізу і оподаткування, Університет митної справи та фінансів Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2050-9686
Роман Дзюба
аспірант кафедри публічного управління та адміністрування, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Київ, Україна

Анотація

Дослідження спрямоване на виявлення того, чи пов’язаний масштаб бюджетного дефіциту з інвестиційним потенціалом державно-приватного партнерства у Франції та Італії протягом 2020–2023 років. Інвестиційний потенціал вимірювали двома показниками: річним обсягом інвестицій у проєкти державно-приватного партнерства (мільярди євро) та кількістю проєктів, що досягли фінансового закриття. Як ключову пояснювальну змінну використано величину дефіциту державних фінансів за модулем у мільярдах євро, що забезпечує стабільну інтерпретацію «більший дефіцит означає більшу кількість мільярдів нестачі ресурсів». Методично застосовано лінійну регресію з фіксованими ефектами країн, яка дає змогу відокремити стале інституційне тло від внутрішньорічних коливань та оцінити граничний вплив додаткового одного мільярда євро дефіциту на показники державно-приватного партнерства. Для підвищення надійності використано робастні стандартні похибки за підходом Губера–Вайта, а також проведено дублюючі оцінювання окремо для кожної країни. Описові статистики й кореляційний аналіз використано як індикативне доповнення до причиново-наслідкової інтерпретації регресійних коефіцієнтів. Результати свідчать, що для обсягу інвестицій у проєкти державно-приватного партнерства спостерігається від’ємний нахил щодо масштабу дефіциту. Водночас для кількості проєктів стабільного та статистично переконливого ефекту не виявлено: вплив дефіциту на рахунок угод є близьким до нульового або несуттєвим. Практична інтерпретація підкреслює необхідність обмеження дефіциту або принаймні захисту довгострокових зобов’язань у межах державно-приватного партнерства від короткострокового фіскального тиску, якщо мета політики полягає в збільшенні саме інвестиційного масштабу державно-приватного партнерства.

Article Details

Посилання

Ali, Y. (2025). Navigating uncertainties in the petroleum industry: a multi-criteria decision making and forecasting approach for sustainable production. International Journal of the Analytic Hierarchy Process, 17(2). https://doi.org/10.13033/ijahp.v17i2.1329 DOI: https://doi.org/10.13033/ijahp.v17i2.1329

Boardman, A. E., & Hellowell, M. (2017). A comparative analysis and evaluation of specialist PPP units’ methodologies for conducting value for money appraisals. Journal of Comparative Policy Analysis: Research and Practice, 19(3), 191–206. https://doi.org/10.1080/13876988.2016.1190083 DOI: https://doi.org/10.1080/13876988.2016.1190083

Cai, J., Li, S., & Cai, H. (2019). Empirical analysis of capital structure determinants in infrastructure projects under public-private partnerships. J. Constr. Eng. Manage., 145(5), 04019032. https://doi.org/10.1061/(ASCE)CO.1943-7862.0001658 DOI: https://doi.org/10.1061/(ASCE)CO.1943-7862.0001658

Cepparulo, A., Eusepi, G., & Giuriato, L. (2024) Public Finance, Fiscal Rules and Public–Private Partnerships: Lessons for Post-COVID-19 Investment Plans. Comp Econ Stud, 66, 191–213. https://doi.org/10.1057/s41294-023-00213-x DOI: https://doi.org/10.1057/s41294-023-00213-x

Cheng, Z., Wang, H., Xiong, W., Zhu, D., & Cheng, L. (2021). Public–private partnership as a driver of sustainable development: Toward a conceptual framework of sustainability-oriented PPP. Environment, Development and Sustainability, 23(1), 1043-1063. https://doi.org/10.1007/s10668-019-00576-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10668-019-00576-1

Demirag, I., Khadaroo, I., Stapleton, P., & Stevenson, C. (2010). Public private partnership financiers’ perceptions of risk. https://core.ac.uk/download/pdf/42579137.pdf

Demirel, H. C., Leendertse, W., Volker, L., & Hertogh, M. (2017). Flexibility in PPP contracts—Dealing with potential change in the pre contract phase of a construction project. Construction Management and Economics, 35(4), 196–206. https://doi.org/10.1080/01446193.2016.1241414 DOI: https://doi.org/10.1080/01446193.2016.1241414

Eurostat (2024). Statistic database about France and Italy. https://ec.europa.eu/eurostat/data/database

Hodge, G. A., & Greve, C. (2017). On public–private partnership performance: A contemporary review. Public Works Management & Policy, 22(1), 55–78. https://doi.org/10.1177/1087724X16657830 DOI: https://doi.org/10.1177/1087724X16657830

Hou, Y., & Liu, J. (2021). Influence of government credit risk on PPP projects in operation stage. International Journal Strategic Property Management, 25(3), 216-227. https://doi.org/10.3846/ijspm.2021.14552 DOI: https://doi.org/10.3846/ijspm.2021.14552

Huber, M. M., Hancer, M., & George, R. T. (2010). A Comparative Examination of Information Technology Usage in the Restaurant Industry. Journal of Foodservice Business Research, 13(3), 268–281. https://doi.org/10.1080/15378020.2010.500262 DOI: https://doi.org/10.1080/15378020.2010.500262

Jakaitis, J., Paliulis, N. K., & Meidutė, I. (2011). Public-private partnerships: Perspective of city’s territories development. Business: Theory and Practice, 12(3), 246-257. https://doi.org/10.3846/btp.2011.25 DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2011.25

Keers, B. B. M., & van Fenema, P. C. (2018). Managing risks in public-private partnership formation projects. International Journal of Project Management, 36(6), 861–875. https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2018.05.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2018.05.001

Klijn, E. H., & Koppenjan, J. F. M. (2016). The impact of contract characteristics on the performance of public–private partnerships (PPPs). Public Money & Management, 36(6), 455–462. https://doi.org/10.1080/09540962.2016.1206756 DOI: https://doi.org/10.1080/09540962.2016.1206756

Liu, L.X., Clegg, S., & Pollack, J. (2023). The effect of public–private partnerships on innovation in infrastructure delivery. Project Management Journal, 55(1), 31-49. https://doi.org/10.1177/87569728231189989 DOI: https://doi.org/10.1177/87569728231189989

Ma, H.Y., Zeng, S.X., Lin, H., & Zeng, R.C. (2020). Impact of public sector on sustainability of public–private partnership projects. ASCE Journal of Construction Engineering and Management, 146(2), 04019104. https://doi.org/10.1061/(ASCE)CO.1943-7862.0001750 DOI: https://doi.org/10.1061/(ASCE)CO.1943-7862.0001750

Osinski, R. (2022). Sources of Finance for Public-Private Partnership (PPP) in Poland. Central European Economic Journal, 9(56), 19-37. https://doi.org/10.1515/ceej-2018-0003 DOI: https://doi.org/10.2478/ceej-2022-0002

Rybnicek, R., Plakolm, J., & Baumgartner, L. (2020). Risks in public-private partnerships: A systematic literature review of risk factors, their impact and risk mitigation strategies. Public Performance & Management Review, 43(5), 1174-1208. http://doi.org/10.1080/15309576.2020.1741406 DOI: https://doi.org/10.1080/15309576.2020.1741406

Tievaa, A., & Junnonen, J. M. (2009). Proactive contracting in Finnish PPP projects. International Journal of Strategic Property Management, 13(3), 219−228. https://doi.org/10.3846/1648-715X.2009.13.219-228 DOI: https://doi.org/10.3846/1648-715X.2009.13.219-228

Vakhovych, I., Kryvovyazyuk, I., Kovalchuk, N., Kaminska, I., Volynchuk, Y., Kulyk, Y. (2021). Application of Information Technologies for Risk Management of Logistics Systems. 62nd International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS), Riga, Latvia, 1-6. http://dx.doi.org/10.1109/ITMS52826.2021.9615297 DOI: https://doi.org/10.1109/ITMS52826.2021.9615297

Verweij, S., & van Meerkerk, I. (2021). Do public–private partnerships achieve better time and cost performance than regular contracts? Public Money and Management, 41(4), 286-295. http://doi.org/10.1080/09540962.2020.1752011 DOI: https://doi.org/10.1080/09540962.2020.1752011

Zhang, X. (2005). Critical success factors for public-private partnerships in infrastructure development. ASCE: Journal of Construction Engineering and Management, 131(1), 3−14. https://doi.org/10.1061/(ASCE)0733-9364(2005)131:1(3) DOI: https://doi.org/10.1061/(ASCE)0733-9364(2005)131:1(3)