ВИМІРЮВАННЯ ТА ТАРГЕТУВАННЯ ДОВІРИ ЯК ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕСУРСУ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

Анотація

У дослідженні розроблено концептуальний і методологічний підхід до вимірювання й таргетування довіри як інституційного ресурсу у фінансовій системі. Запропоновано інтегральну модель, що поєднує композитний індекс довіри та коефіцієнт щільності довіри, які дозволяють кількісно оцінити й рівень довіри, і структурну взаємопов’язаність економічних агентів.
Обґрунтовано, що довіра має нелінійний характер впливу на фінансову стабільність: її дефіцит призводить до фрагментації ринку, зростання трансакційних витрат і скорочення кредитування, водночас надмірна концентрація довіри підвищує ризик системного зараження через мережеві ефекти. У зв’язку з цим довіру слід розглядати не як величину, яку необхідно максимізувати, а як ресурс, що потребує оптимального рівня та регулювання.
У роботі систематизовано підходи до вимірювання довіри за поведінковим, ринковим, інституційним і когнітивно-очікувальним рівнями. Показано, що інтеграція цих компонентів у межах композитного індексу дозволяє перейти від фрагментарних оцінок до комплексного аналізу стану фінансової системи. Уведено поняття щільності довіри як мережевої характеристики, що відображає інтенсивність і якість фінансових взаємозв’язків.
На основі аналізу динаміки показників фінансової системи України у 2015–2025 роках доведено, що довіра має проциклічний характер і значною мірою залежить від екзогенних шоків, що свідчить про її недостатню інституціоналізацію. Запропонований підхід дозволяє використовувати довіру як індикатор раннього попередження системних ризиків.
Практичне значення дослідження полягає у формуванні методологічної основи для впровадження режиму таргетування довіри як складової макроінституційної політики. Запропонована модель створює передумови для переходу до інтегрованого управління фінансовою стабільністю, де довіра виступає ключовим орієнтиром поряд із традиційними макрофінансовими показниками.